Покарання за «блудную жизнь»

У фондах духовних консисторій Російської імперії зберігається багато специфічних, але цікавих документів, які опосередковано можна вважати додатковими генеалогічними джерелами. Наприклад, мені потрапили на очі списки осіб, котрі відбували епітимію за ту чи іншу провину в монастирях.

Нагадаю, епітимія – це церковна покута, що накладається на мирян. Головна мета епітимії полягає не в покаранні за гріховні діяння, а в зціленні хворобливих станів душі грішників.

Так ось, у фонді Подільської духовної консисторії знайшов такі списки за 1849 рік. Настоятелі монастирів звітували єпископу про осіб, які знаходяться в обителях. У переліку зазначалося, звідки грішник/грішниця родом, скільки має років, на підставі якого рішення знаходиться на епітимії, яка провина і термін спокутування, як себе поводить тощо.

У справі є списки з Бершадського Преображенського, Вінницького дівочого, Свято-Троїцького (на Збручі), Шаргородського Миколаївського, Кам’янецького Свято-Троїцького, Головчинського Преображенського, Короновецького Різдво-Богородицького, Немирівського Миколаївського дівочого, Барського Свято-Покровського і Гранівського Преображенського монастирів.

Провини тих, хто відбував епітимію, були різними. Це проступки, що здебільшого лежать в моральній, а не кримінальній площині: замах на самогубство, блудне життя, кровозмішування, пиятика і навіть за шлюб без дозволу економії чи вінчання неповнолітніх. Хоча зустрічаються і кримінальні провини – бійка, підпал будинку тощо.

Подивитися справу і безпосередньо списки, а також їх скачати можна тут.

(ДАХмО, ф.315, оп. 1, спр. 5263)

Я. С.