Коса для вбивства чи?..

Кримінальна історія з водевільним присмаком. 31 грудня 1865 року сільський староста с. Юрченки Подільської губернії Сава Мазур повідомив пристава 1-го стану Летичівського повіту Родіонова про надзвичайну подію, яка сталася в населеному пункті. Місцевий селянин Олексій Кобець нібито намагався зарізати шинкаря Іхеля Конгуна і всю його родину.

Пристав прибув у село аж 9 січня 1866 року. Він опитав безпосередніх учасників події – 12 селян, Іхеля, родину шинкаря і старосту. Як з’ясувалося, пізнім вечором 27 грудня 1865 року Кобець випивав у корчмі, безліч разів виходив з приміщення, а вже коли був добряче на підпитку повернувся до шинку з косою, і за свідченнями очевидців «мав дуже рішучий вигляд». Єврейська родина, зокрема, Іхель, його дружина Естер і дочка Рива не на жарт перелякалися, коли хтось із присутніх прохопився слівцем, мовляв, Кобець прийшов порішити саме сім’ю шинкаря. Олексія затримали, а згодом помістили в летичівську тюрму.

Розпочалося слідство, дізнання проводив судовий слідчий 1-ї дільниці Летичівського повіту Соколов. За словами підозрюваного він приніс косу, бо побачив, що в сінях корчми висить великий шматок телятини. Кобець хотів відрізати чималий кусень, іншими словами – вкрасти. При цьому він божився, що в жодному разі не мав наміру когось різати. Свідки нічого конкретного не розповіли. Зокрема, наглядач сільського магазину Григорій Черевань взагалі не пам’ятав подій того пізнього вечора, бо був добряче напідпитку, а Андрій Поліщук і Тихон Палило лише повідомили окремі деталі, які не стосувалися наміру Олексія порішити єврейську родину.

Водночас страхи шинкаря виникли не на пустому місці. 42-річний Кобець мав дуже погану репутацію серед місцевих мешканців. Він постійно пиячив, підозрювався у дрібних крадіжках і загалом «был поведения плохого». Селяни навіть відмовилися взяти його на поруки, коли під час слідства поліція намагалася перевести Олексія під домашній нагляд. Мешканці Юрченків написали «прошеніє» до пристава, наголосивши, що Кобець – людина ненадійна, у 1858 році перебував під судом за «блудную жизнь» і нібито хотів спалити хату старости Сави Мазура. Підписали листа 39 сільських господарів.

Слідство тривало пів року. Подільська палата карного суду ухвалила рішення 11 жовтня 1866 року, згідно з яким Кобець отримав 6 місяців тюрми за намагання вкрасти м’ясо в шинкаря Іхеля Конгута, в чому підсудний особисто зізнався. Що стосується замаху на життя єврейської родини, то суд звільнив підозрюваного від відповідальності, оскільки доказів такої провини не було, а сам Кобець категорично відкидав такі звинувачення.

(ДАХмО, ф.197, оп. 1, спр. 1625)

Я. С.