Дитяча смертність

(декілька цифр і фактів, які шокують людину ХХІ ст.)

Вивчаю метричні записи села Водички Проскурівського повіту Подільської губернії, звідки походить батьківська гілка мого родоводу. У жовтні 1881 року в поселені фіксується спалах віспи. Протягом осені, наступної зими і початку весни 1882 року від цієї хвороби померло 29 дітей. Але одна біда, як ми знаємо, не ходить – до віспи додався дифтерит, від якого протягом 1881 – 1882 років померло 28 малюків. Влітку 1882 року, коли вказані хвороби ніби відступили, 6 дітей померло «від поносу», очевидно, йдеться про дизентерію. Крім того, почав збирати свій страшний урожай коклюш, від якого протягом 1882 року померло ще 12 дітей. Додаємо сюди летальні випадки від інших хвороб і отримуємо жахливу цифру – у двох селах (до Водицької парафії ще належав присілок Климківці) протягом 1881 – 1882 років поховали 89 дітей! Причому ця цифра далеко не повна, бо тут не враховані втрати у католицьких родинах, яких було чимало, особливо в Климівцях.

Звичайно, подібна картина фіксувалася не щороку, скажімо, у попередньому 1880-му померло лише 9 дітей, але в середньому дитяча смертність була дуже високою. Біда не обходила стороною жодної родини, причому було немало випадків, коли в сім’ях за короткий проміжок часу помирало двоє-троє дітей. Наприклад, Федір Андрійович Огродник протягом 12 – 15 травня 1882 року поховав Дмитра (2 з половиною років), Василя (5) і Степаниду (8). Причина смерті – дифтерит. Від цієї ж хвороби протягом 28 листопада – 9 грудня померли діти Олексія Савовича Кучера: Олександр (5), Олена (8) і Пелагія (8). Не стала винятком і моя родина: пра(3)дід Францишок Муляр поховав двох дітей у листопаді 1881 року і ще двох – в грудні 1882. Перші померли від дифтериту, а другі – від віспи.

А тепер уявіть, якби ви народилися на 100 років раніше…

На світлинах: позначені дати смерті і похорон дітей Федора Огродника з інтервалом у 5 днів (ДАХмО, ф. 18, оп. 1, спр. 197)

Ярослав Сумишин