Коли Московія ще не була імперією

У ХVІІ ст. українці успішно протистояли Московії, вели активні наступальні кампанії, причому в складі різних військ, отримуючи суттєву допомогу від союзників. На цьому тлі головний меседж російської пропаганди про один народ виглядає особливо нікчемно…

У відділі рукописів Бібліотеки Польської Академії наук у місті Курнику знаходиться цікавий лист гетьмана Петра Сагайдачного до королевича Владислава за 1618 рік, написаний десь під Москвою (надрукований в одному зі збірників польською мовою). У документі український гетьман доповідає головнокомандувачу польсько-українсько-литовського війська Речі Посполитої про те, що знищив московські міста Лівни, Вязьму, Коломну та Можайськ.

У цьому листі також згадуються успішні військові операції на території Московського царства полковників Війська Запорозького Михайла Дорошевича (Дорошенка) та Богдана Конші.

Натомість в Архіві Головному актів давніх у Варшаві віднайдено унікального листа Кримського хана Мегмед IV Гірея до гетьмана Правобережної України Павла Тетері. У документі за квітень 1663 року хан обіцяє нашому гетьманові прислати кримськотатарські війська на допомогу українським козакам у боротьбі проти Московського царства. Як відомо, протягом 1663 – 1664 років тривала велика війна польського короля Яна ІІ Казимира проти Московії на Лівобережній Україні. Козацькі війська на чолі з Павлом Тетерею були союзниками війська Речі Посполитої.

Попри успішну експансію на Лівобережну Україну, в ХVІІ ст. Московія була неспроможна на подальші завоювання і навіть виконувала принизливі для себе зобов’язання. Наприклад, Московське царство сплачувало данину Кримському ханству, що засвідчено багатьма міжнародними актами та документами. Зокрема, сплату регулярних «упоминків» зафіксовано в грамоті царя Олексія Михайловича кримському ханові Аділ-Гірею за 1670 рік, яка була опублікована в «Полном собрании российских законов».

У цьому контексті також представляє інтерес одна із статей Бахчисарайського мирного договору 1681 року між Стамбулом і Московією: «Да за прошлые на три года, казна наша без убавки к нам прислать; и впредь от нынешнего 1091 (1681) года казну нашу, против росписей на розменном месте отдавать. Да братьям нашим калге-салтану и нурадын-салтану и детям нашим, салтанам и дочерям и женам и скопцам и карчеям и ближним людям и детям нашим и внутренним отрочатам нашим всем, которым прежде сего что бывало, посылати, как в росписи написано, все те присылки и впредь посылать же без убавки». Вказані рядки можуть свідчити про регулярне надходження данини з Московії до Криму.

За матеріалами Тараса Чухліба