Свято-Успінська церква (м. Чорний Острів)

У попередніх матеріалах ми розповідали про Свято-Преображенську і Свято-Воскресенську уніатські церкви ХVІІІ ст. у містечку Чорний Острів, що на Поділлі (див. нижче). Проте була ще одна церква, яку називали по-різному. У книзі «Чорноострівський спадок Речі Посполитої» я її ідентифікував як Свято-Вознесенську. Протоієрей, благочинний священник Михайло Орловський всередині ХІХ ст. цю церкву називав Різдво-Богородицькою, яка стола на південному боці Чорного Острова. Але нещодавно віднайдені документи спростували ці версії. Так, в ерекції на право володіння церковними ґрунтами від 1758 року (фото зліва), яку підписав тодішній дідич Антоній Тадеуш Пшездецький, храм називався Свято-Успінським, тобто Успіння Пресвятої Богородиці. Ще одне підтвердження знаходимо в інвентарі Чорного Острова за 1748 рік. Там записано: «Cerkiew pod tytułem N. P. M. Niebowzięcia», що є латинським варіантом тієї ж назви (фото справа).

Свято-Успінська церква була перенесена у сусіднє село Катеринівку в 1782 році. Під­твердження інформації про перенесений храм, причому з деякими уточненнями, знаходимо в «Трудах Подольского историко-статистического комитета», де йдеться про населений пункт Катеринівку. Мовляв, Свято-Успінську церкву побудували в Чорному Острові приблизно в 1700 році, а перенесли її разом зі всім церковним начинням на підставі вказівки уніатського єпископа Петра Білянського. Вітчизняний історик Богдан Хіхлач навіть припускає, що катеринівська громада викупила храм у сусідів, які на той час не потребували такої кількості культових споруд. Опосередковано підтверджує це припущення той факт, що парафіянами Свято-Успінського храму в Чорному Острові було лише дві родини, зокрема, Сидорихи вдови і Яцка Рабійовського. Це дані на 1748 рік.

У метричних книгах Свято-Преображенської церкви за 1774 рік знаходимо ще одну загадку, а саме – запис про катеринівського пароха Іоана Любовича. Виходить, церква в Катеринівці існувала до перенесення туди чорноострівського храму в 1782 році! Логічно припустити, що катеринівська церква була дуже стара і зношена, можливо, згоріла, тож місцеві парафіяни, домовившись із сусідами (звичайно, з дозволу церковного керівництва), перенесли розібраний храм у Катеринівку.

Вашій увазі довільний переклад ерекції 1758 року, в якій розписано, де знаходилися угіддя Свято-Успінської церкви в Чорному Острові:

«Відомо має бути тим, хто має це знати про презенту до Свято-Успінської церкви Чорного Острова. Превелебний Ян Стрельбицький, декан чорноострівський, пан Ян Боярський, фабричний писар і Міхал Яремчук, присяжний є свідками моєї генеральної волі. Перше церковне поле за токами, недалеко від панського лану з гречкою, де стоїть пасіка маєткова, від тракту, що йде до Миколаєва, на дні 12, до болота, яке називається ставками. Друге поле на дні 12, знаходиться за греблею від межі з с. Рідкодуби, обабіч поля Воскресенської церкви і тягнеться аж до хутора Самборського над річці Мшанець. Третє – недалеко від криниці, яка називається Свячена (Swięcona) на 12 днів, починається вдовж тракту в бік с. Бубнівка і закінчується берегами ставу захаровецького. Хутір недалеко границі Bembnasskicy (?) Шостака Миська, обабіч хутора ксеньзового, який здавна глибоким ровом обкопаний, над болотом (Мшанець), зі сходу (?). Сіножать і пасіка від хутора Процька Рогатого, де багато різного дерева. Сіножать на 15 косарів, граничить з ксьондзовим хутором. Підписано Антонієм Пшездецьким у 1758 році».

Ярослав Сумишин

Джерела:

1. Інститут рукопису НБУВ, ф. 1, спр. 150.

2. НМЛ, РКЛ – 693.

3. Подольские епархиальные ведомости. – 1863. – № 20.

4. Сумишин Ярослав. Чорноострівський спадок Речі Посполитої / Я. Сумишин. – Кам’янець-Подільський: «Друкарня «Рута», 2020.

5. Труды подольского епархиального историко-статистического комитета. – Вып. 9 / под редакцией св. Евфимия Сецинского. – Каменец-Подольский: Типография С. П. Киржацкого, Николаевская площадь, д. № 5, 1901.

6. Хіхлач Б. М. Уніатська церква на Поділлі (1700 – 1840 рр.): віхи історії та соціокультурний портрет. – Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2015.