Як московські попи давали дозвіл на побудову

«иноверческих» церков

Ще один факт про панівне становище Російської православної церкви в імперії Романових. РПЦ не обмежувалася душпастирським служінням і виконувала важливу роль в управлінській вертикалі самодержавної влади, особливо, що стосувалося контролю над так званими іновірцями.

12 лютого 1862 року начальник Подільської губернії Рудольф Брауншвейг написав листа єпископу Подільському і Брацлавському Іринарху з проханням погодити перебудову Завалійського костьолу, що в Проскурівському повіті.

На світлині: єпископ Іринарх

Здається, а православні тут до чого? Річ у тому, що дозвіл на такі роботи, зокрема, будівництво чи переобладнання «иноверческих церквей» давав цивільний губернатор та Міністерство внутрішніх справ. Але в січні 1862 року до законодавства зробили доповнення, і відтоді така процедура вимагала обов’язкового погодження з РПЦ!

Єпископ «не встретил препятствий» і погодив проект перебудови костьолу в селі Завалійки, повідомивши про це начальнику губернії. Проте, наступного разу московська церква могла виявитися не настільки благодушною…

Довідково

Мурований костел Провидіння Господнього у с. Завалійки Проскурівського повіту Подільської губернії збудований 1810 – 1815 роках коштом поміщика Гаспра Братковського. Спочатку храм був філією парафії Матері Божої Святого Скапулярія у с. Тарноруда. В 1850 році в Завалійках утворена самостійна парафія, яка також охоплювала сусідні села та нараховувала понад три тисячі вірян.

У 1933 році храм перетворили на сільський клуб, при цьому знесли другий поверх, знищили орган тощо.

Лише в 1990 році завдяки зусиллям о. Владислава Ванагса колишню святиню повернули римо-католикам (на світлині).

(ДАХмО: ф. 315, оп. 1, спр. 1586)

Я. С.