Ярослав Сумишин

Формування прізвищ через призму нотаріальних та поземельних документів

У продовження теми про формування прізвищ представників податкових станів. Опрацьовуючи справи фонду №234 (Подільське відділення селянського поземельного банку) Державного архіву Хмельницької області за 1910 рік, звернув увагу, що у виписках актових книг нотаріусів, підписках про купівлю землі та інших документах, часто фігурують подвійні прізвища. Наприклад, мешканці с. Доброгорща Фельштинської волості Проскурівського повіту записані як: Василь Прімачук, він же Приймак, Михайло Середа – Середюк, Антон Наконечний – Шостак, Семен Смігур – Снігур, Іван Лисиць – Палахаєв. І цей список можна продовжувати.

Нічого дивного в цьому немає. Селяни/міщани за нинішнім уявленням не мали паспортів або інших документів, які б посвідчували особу. Тобто офіційно чи юридично визначеного прізвища у них не було. У метричних книгах, ревізьких казках, документах економій тощо, їх записували по-різному, оскільки зазвичай в селах одночасно вживалися декілька назвиськ однієї і тієї ж родини.

Натомість в документах банку чи нотаріальних записах намагалися вказати всі варіації власних назв або точніше сказати – всі прізвищеві назви, щоб виключити будь-яку помилку чи непорозуміння, адже йшлося про право власнонсті і володіння майном.

Отже, на початку ХХ століття формування прізвищ тривало.

(ДАХмО, ф.234, оп. 1, спр. 13565)