Як виглядали виставки сільського господарства в Російській імперії

Хто пам’ятає різноманітні виставки народного чи сільського господарства радянських часів? Так ось, це не новизна від більшовицького режиму. Проведення таких заходів практикувалося ще в Російській імперії.

4 травня 1861 року міністерство державного майна ухвалило рішення про проведення так званих виставок «сельских произведений», які мали стати поштовхом до розвитку сільського господарства і сільського ремісництва, сприяти обміну досвідом, посилення конкуренції, а також формувати нові тенденції і шляхи для популяризації і розвитку зазначених галузей.

Відомо, що в 1866 році такий захід був запланований у Подільській губернії. Для організації дійства спеціально створили координаційний комітет, до якого цивільний губернатор Олександр Горемикін особисто запросив предводителя місцевого дворянства графа Аркадія Іраклійовича Моркова. 7 квітня 1866 року комітет ухвалив рішення провести виставку сільськогосподарських виробів у м. Тульчин з 20 вересня по 10 жовтня. Ініціативна група вирішила залучити до виставки впливових поміщиків, дворян і обов’язково предводителів дворянства у повітах, а також успішних селян, ремісників тощо.

Згідно з умовами заходу до виставки допускалися будь-які предмети сільського господарства «в сыром виде и домашней обделке», а також місцеві фабричні вироби, зокрема, продукція мануфактур. Якщо більш детально, то йшлося про вироби землеробства, огородництва, садоводства і бджільництва, землеробські знаряддя та машини, плани і моделі сільськогосподарських приміщень, предмети і засоби ткацтва, худобу, домашню птицю, вироби тваринництва, з дерева, знаряддя праці, селянський одяг, продукти виноробства і навіть живопис та іконопис.

До виставки допускалися всі стани, причому захід мав змагальний характер: за його результатами було передбачене вручення медалей, похвальних листів і грошових премій. Крім того, заохочувалися подарунки від приватних осіб. На завершення виставки планувалося так зване «сельское празднество». Інформацію про переможців мали оприлюднити в «Земледельческой газете», журналі міністерства державного майна і губерських відомостях.

До організаційного комітету також мали увійти барон Андрій Андрійович Енгельгардт, Артур Йосипович Жельський, Костянтин Северинович Подвисоцький, Андрій Антонович Грабянко. Також були обрані так звані кореспонденти комітету, тобто його  представники на місцях (всього – 24, по 2 від кожного повіту). Що цікаво, низка таких уповноважених осіб написала предводителю губернського дворянства листи з проханням відхилити їхні кандидатури через ті чи інші причини. Очевидно, вони не бажали брати на себе цю мороку.

Проте в 1866 році виставка не відбулася. Київський генерал-губернатор Олександр Безак написав листа міністру державного майна, в якому повідомив, що в тому році очікується неурожай, тому проводити такий захід у Подільській губернії немає доцільності. При цьому генерал-губернатор запропонував відкласти виставку «до следующей очереди».

(ДАХмО, ф. 123, оп. 1, спр. 511)

Я. С.