Гімнастичні вправи ХІХ століття – причина міжетнічних зіткнень!

21 грудня 1911 року подільський цивільний губернатор Олексій Ігнатьєв повідомив місцевого єпископа Серафима, що в містечку Калюс[1] Ушицького повіту склалася напружена ситуація між єврейською молоддю та православними учнями народного училища. Зокрема, євреї нібито не дають проводити заняття з гімнастики, висміюють виконання вправ, а подекуди завдають побоїв вихованцям.

На свтлинах містечко Калюс, яке вже не існує

Серафим відреагував негайно і дав вказівку благочинному священнику 5-го округу Ушицького повіту Іоану Компанському провести таємне дізнання. Першим ділом отець Іоан опитав священника Агафона Корчинського, який викладав Закон Божий у навчальному закладі вже 18 років. Так ось, батюшка засвідчив, що жодної ворожості між євреями та учнівською молоддю немає, принаймні, йому такі випадки невідомі. Ба більше, за словами Корчинського євреї живуть мирно з православним населенням і щиро виказують повагу обрядам православної церкви.

Натомість інші свідки, зокрема, вчитель Володимир Никитюк, дяк Стефан Лебецький та інші підтвердили факт протистояння. Никитюк також написав благочинному докладний лист, в якому виклав своє бачення проблеми. Вчитель наголошував, що місцеві євреї безбожно експлуатували місцеве населення, орендуючи землі місцевого маєтку. Відповідно євреї з презирством ставилися до християн, а ті євреїв боялися. Стосовно учнів євреї поводилися агресивно, неодноразово спалахували сутички.

За результатами розслідування канцелярія єпископа підготувала лист цивільному губернатору, в якому наголосила, що протистояння в Калюсі між євреями і учнями місцевого училища має декілька причин. Зокрема, євреїв, очевидно, обурював той факт, що їхні діти те мали права вчитися у навчальному закладі. Крім того, євреям згідно з їхнім віровченням було заборонено дивитися на гімнастичні вправи. А проведення таких занять публічно, викликало несприйняття, а подекуди агресію, що в свою чергу призводило до сутичок. Наприклад, в 1910 році юрба євреїв-підлітків чисельністю приблизно 100 осіб намагалася увірватися до училища. Лише поліція, яка прибула на місце події, попередила масові безчинства.

У духовній консисторії також зробили висновок, що однією з причин протистояння є нехлюйство місцевого вчителя Володимира Никитюка, який належним чином не наглядав за учнями під час занять гімнастикою. Про це канцелярія єпископа окремо повідомила директору училищ Подільської губернії.

Як розвивалися події далі, історія замовчує.

(ДАХмО, ф. 315, оп. 1, спр. 9202)

Я. С.

[1] Населений пункт, який на початку 80-х років ХХ ст. був затоплений в результаті введення в експлуатацію Дністровської ГЕС і  утворення Дністровського водосховища.