Краєзнавчі знахідки
Подільська говірка як свідчення спільної українсько-польської спадщини?
У публікації «Говірка Чорноострівського ключа (північно-західне Поділля)» я ознайомив читача зі словничком діалектизмів, які характерні для зазначеного регіону. Застарілі слова і вирази викликали неабияку зацікавленість у читача і глядача (відповідне відео також є на ютуб-каналі «Хроніки генеалога»).
Аналіз ваших коментарів засвідчив, що значна частина цих слів вживалася/вживається в інших регіонах України, особливо на Правобережжі. Тобто можна зробити припущення, що йдеться про українську говірку минулих століть, яка була поширена на значній частині Речі Посполитої, зокрема, на руських землях.
Ба більше, в словничку є багато слів, які мають спільне польсько-українське походження або відповідники у польській мові, назвемо це так. Можливо, більш доречно говорити про полонізми, але тут повинні сказати своє слово фахівці, тобто філологи. А відомий польський історик Лукаш Адамський, люб’язно проаналізувавши словничок, виокремив наступні слова, які мають відповідники у польській мові:
| А | ||
| Ая – хіба? (сумнів) | Ajajaj | |
| Б | ||
| Барак – буряк | Burak | |
| Барґи – груди (взяти за барґи) | Barki | |
| Без – бузок | Bez | |
| В | ||
| Вганяти – бігати | Uganiać się | |
| Вимантити – випросити | Wymanić? | |
| Вимолотило (когось) – хтось зголоднів, молотник – той, хто гарно їсть. | Wymłóciło | |
| Вишкребок (образливе) – нікчема | Wyskrobek | |
| Г, Ґ | ||
| Гаїти – відволікати від роботи, «забирати» час | Gaić, zagaić? | |
| Ґемба – голова (розум) | Gęba | |
| Гольопи – грубі литки | Golenie | |
| Ґуздратися – мляво щось робити або поратися по господарству | Guzdrać się | |
| Д | ||
| Дюдьо – дідусь | Dziadzio | |
| З | ||
| Задзьобаний – той, хто чимось замастив ніс | Zadziobany | |
| Закамарок – закуток | Zakamarek | |
| (За)тинькувати – заробити, заліпити глиняну стіну, підлогу тощо | Zatynkować | |
| Зґнира – скупа людина | Sknera | |
| Зябнути – мерзнути | zziębnąć | |
| К | ||
| Килішок – чарка, маленький келих | Kieliszek | |
| Крепкий – міцний, здоровий | Krzepki | |
| Крижі – нижня частина спини, поперек | Krzyż, krzyże | |
| Л | ||
| Лахи – речі, одяг | łachy | |
| М | ||
| Матержаники – домашнє печиво | Macierzanka? | |
| Мейтати – вештатися | Majtać | |
| Н | ||
| Нажутка – легкий светр, камізелька | Narzutka | |
| Нарозпір, навстіжір (двері) – повністю відкриті | Na oścież | |
| Ненза – надокучлива людина | Nędza? | |
| О | ||
| Опиюс – п’яничка | Opijus | |
| П | ||
| Па́льнути – вдарити | Palnąć | |
| Пасійоний – сердитий | Pasyjny | |
| Пацаловатий – повний на обличчі | Pucułowaty | |
| Підгарля – підборідок | Podgardle | |
| Піджуґувати – провокувати когось | Podżegać | |
| Пі́рвати – заставити терміново кудись піти, щось зробити | Porwać | |
| Поренча – те саме, що поренчата, поручні, бильця | Poręcz | |
| Причіпінський – надокучливий, приставучий | Przyczepialski | |
| Р | ||
| Розчапіритися – широко розставити ноги | Rozczapierzyć | |
| С | ||
| Слічно – гарно | Ślicznie | |
| Спацером – йти повільно як на прогулянці | Spacerowo, spacerem | |
| Стіпський – надокучливий, влізливий | Wścibski | |
| Стриґнуло – защемило м’яз на шиї чи спині | Strzyknąć | |
| Т | ||
| Тей – вживається у значені «та й таке». Означає завершення в розмові якоїсь думки | Tej,te | |
| Трумно – труна | Trumna | |
| Ф | ||
| Фирцати – дриґати | Furczeć | |
| Х | ||
| Ханаберія – якесь складне явище, механізм | Fanaberia | |
| Хвалідупник, хвалідупниця – чваньковита людина (зневажливо) | Chwalidupa | |
| Хенція – хист | Chęć | |
| Ч | ||
| Чіпірадло – опудало | Czupiradło | |
| Я | ||
| Янчати – видавати жалісливі звуки, те саме, що скиміти, скімлити | Jęczeć | |
| Ідіоми (сталі вирази) | ||
| Кишки марш грають – голод | Kiszki marsza grają | |
| Роздягнутися до розсолу – роздягнутися до гола | Rozebrać się do rosołu |
Отже, із 197 слів 51 має відповідник у польській мові, що становить 25,8% від загальної кількості! Ще один доказ нашої спільної культурно-історичної спадщини чи наслідок полонізації?
Ярослав Сумишин