Краєзнавчі знахідки
Говірка Чорноострівського ключа (північно-західне Поділля)
Під час дослідження свого родоводу, а особливо спілкування з літніми людьми, мені довелося чути багато специфічних призабутих слів, більшість з яких я пам’ятав змалку. Йдеться про регіон північно-західного Поділля, зокрема, колишнє містечко Чорний Острів і навколишні поселення (нині Хмельницький район Хмельницької області).
Зібравши ці слова, у мене вийшов невеличкий словничок, в якому можна знайти діалектизми, полонізми і призабуті українські слова. Сподіваюся, ця добірка зацікавить не лише дослідників, а й мовознавців.
А
Ая – хіба? (сумнів)
Б
Бамбуляка – тюхтій, те саме, що бамбула
Барак – буряк
Барґи – груди (взяти за барґи)
Без – бузок
Бігме – чесно, чесне слово (від Бог мій)
Бренькати (пестливе) – брехати, обманювати
В
Валовокий – банькатий
Варганити – щось робити (неретельно)
Вардзола – теж саме, що «варґа», велика губа
Вганяти – бігати
Ви́гнав – виріс
Видзіґорна – ґонорова
Викабелюватися – поводитись таким чином, щоб привернути до себе увагу, хизуватися, задаватися
Вимантити – випросити
Вимолотило (когось) – хтось зголоднів, молотник – той, хто гарно їсть.
Витва́ра – вередлива людина
Вишкребок (образливе) – нікчема
Відзіпує – відхекується
Віхта – непосидюча дівчина, рідше жінка
Вочманіє, вочмана – стає дурно, дурко.
Впу́гатися – добре одягнутися
Втахтарився – всівся
Вус – вигук, висловлення схвального ставлення до чваньковитої поведінки чи відповідного зовнішнього вигляду людини. Відповідає фразі: «Диви-но який»
Вхляти – втомитися
Г, Ґ
Гаїти – відволікати від роботи, «забирати» час
Ґаврона – неуважна, незграбна людина
Ґалига – незграбна людина
Гандрібатий – нескладний, вайлуватий
Ґаргоси – плечі
Гарудія – щось велике, неоковирне
Ґвадзя – рідка маса (не рідина)
Ґеґнути – померти, здохнути (якщо йдеться про тварину)
Ґемба – голова (розум)
Герштикатися – вовтузитися, гратися, веселитися
Ги́стик – палиця, патик
Ґирґун – смішко
Гольопи – грубі литки
Ґомфлі – соплі
Гонучка – ганчірка
Ґондя – обвислий одяг
Го(а)рлапан – галаслива людина
Гоцадрала – теж саме, що «драла», чимдуж втікати
Гоцим-поцим – те саме, що тинди-ринди
Гриза – теж саме, що «гризота», душевні страждання, мука
Ґуздратися – мляво щось робити або поратися по господарству
Д
Дзябати – словесно надокучати
Дзьобало, дзюндзяло – той, хто словесно надокучає
Дівчуки – дівчатка-підлітки
Дідурка – від слова «дід», жінка або дівчина, одягнута неохайно або в старі речі, лахміття.
Дрин – палиця, патик
Дюдьо – дідусь
Ж
Жаркий пес – злий пес
З
Забембав – дістав
Заглашений (галашений) – беручкий до роботи чи якоїсь іншої діяльності
Задзьобаний – той, хто чимось замастив ніс
Заїжаний – людина, в якої на губах чи підборідді є залишки їжі
Закамарок – закуток
Закобилити – неправильно щось зробити
Закоцябли – замерзли, змерзли
Закуційник – задавака, чванько
Замуцькуватий – міцної статури
Запароїжити – проявити ініціативу в чомусь, розпочати
Заривака – чоловік спритної вдачі
Заструганець – теж саме, що «закуційник» – задавака, чванько
(За)тинькувати – заробити, заліпити глиняну стіну, підлогу тощо
Званія, званєнія – зовсім
Звиха́ти – вештатися невідомо де і чого
Зґнира – скупа людина
Здрас(т)увати (стежку, город) – витоптати
Здьор – погане сало
Злє́галося (молоко) – звурдилося, почало скисати
Зломочок – лінивий, неспроможний до чогось
Зневи́дома – неочікувано
Зюзя – зимна погода
Зябнути – мерзнути
І, Й
Йойна – єврейська натура
К
Кандібобер – якийсь викрутас у мовленні або поведінці
Капельдудка – капельмейстер
Килішок – чарка, маленький келих
Кливаки – великі зуби
Ковирдяка – щось велике (хтось великий)
Копно – каша під ногами через мокрий сніг
Костумахи – кістки
Котелевина – велика тварина, повна людина
Крепкий – міцний, здоровий
Крижі – нижня частина спини, поперек
Л
Лакитки – ласощі
Лампіґа – невдаха
Лахи – речі, одяг
Лиґа́ти – базікати, плести (язиком)
М
Матержаники – домашнє печиво
Мацьок – шлунок
Мейта – теж саме, що «віхта», непосидюча дівчина, рідше жінка
Мейтати – вештатися
Миркишка – неохайно одягнута людина
Монькатися (моцькатися), мудохатися – робити щось повільніше, ніж треба
Мудохатися – робити довго якусь складну або неприємну роботу
Муля́в – говорив, висловлював якусь думку
Н
Набурбо́нити – багато чогось налити
Навіґлі – вдарити від себе, навиворіт, через руку
Навпрошки – навпростець
Наджинджуритися – мати намір щось зробити, кудись піти
Наджугує – намовляє
Нажутка – легкий светр, камізелька
Назарік – наступного року
Наозна – на спині
Напу(о)стучити – наполягти, вмовити когось
Нарозпір, навстіжір (двері) – повністю відкриті
Насабанити – вилаяти когось, насварити
Настренчився – налаштувався кудись іти
Не вида́в, не вида́ла – небажання його, її щось робити
Нездалий – немічний, хворобливий
Ні тенди, ні сенди – ні те, ні се
Неїдний пес – злий пес
Ненза – надокучлива людина
О
Опаясати, опаяти – оббігати
Обийовисько – незграбна людина, переросток
Обтинько́ваний – брудний
Обруття – збруя
Опиюс – п’яничка
П
Па́льнути – вдарити
Парпати – колупатися в чомусь
Пасійоний – сердитий
Пацаловатий – повний на обличчі
Підгарля – підборідок
Піджуґувати – провокувати когось
Підсмушити – коротко постригти
Пі́рвати – заставити терміново кудись піти, щось зробити
Подертуси, подертуска – надірваний одяг
Пону́кати – осилити щось з’їсти
Попратати – навести порядок
Поренча – те саме, що поренчата, поручні, бильця
Порохи – пилюка
Посняпити – повторювати те саме
Потенькати – піти
Похаптурник – любитель частих відвідин сусідів, знайомих, родичів, будь-кого
Припи́нда (зневажливе) – жінка або дівчина, яка щось скоїла чи вирізняється негативною поведінкою
Прихапцем – на швидку руку
Причіпінський – надокучливий, приставучий
Пришпандьорило – припекло
Пурис – намагання почванитися
Р
Рахуба – гриза, заморока, напасть
Риковисько – безлад
Риндя – плаття, спідниця
Рицькати – над’їсти, їсти без апетиту
Розфаринити – розтринькати
Розхамулитися – розваритися
Розчапіритися – широко розставити ноги
Рутка – залізниця
С
Свиноватий – нахабний
Скажений, скаженя́стий – запальний, нервовий, імпульсивний
Скара́бкатися – видертися на гору
Скапара́ти – зіпсувати, неякісно зробити
Скічка – вперта, влізлива, капосна особа
Скурати – отримати
Слічно – гарно
Спаскудити – розкритикувати
Спацером – йти повільно як на прогулянці
Сперезати (батогом) – вдарити
Спороти – з’їсти з апетитом
Стіпський – надокучливий, влізливий
Страпкувати – поратися, багато біля чогось працювати (особливо на кухні)
Стриґнуло – защемило м’яз на шиї чи спині
Т
Тей – вживається у значені «та й таке». Означає завершення в розмові якоїсь думки
Темлевитися – товктися
Терліжитися – поволі їхати, рухатися
Тіпаком – швидко
Толкуватися – радитися
Трумно – труна
Туманіти – чимось перейматися в самотині
Ф
Фирцати – дриґати
Фургало – вентилятор, вітряк
Х
Ханаберія – якесь складне явище, механізм
Хармани – небилиці
Хвалідупник, хвалідупниця – чваньковита людина (зневажливо)
Хенція – хист
Ч
Чавунка – теж саме, що «рутка» – залізниця
Чимпі́ти – десь перебувати
Чіпірадло – опудало
Чіхра – чуприна
Ш
Шипортатися – щось довго і мляво робити
Шнобель – ніс
Шура – велика хата
Я
Янчати – видавати жалісливі звуки, те саме, що скиміти, скімлити
Ідіоми (сталі вирази)
В очерет гупати – ставити під сумнів похід когось, кудись. Саркастичне ставлення до заяви когось кудись піти
В спрату – щось надійно сховане
Кишки марш грають – голод
Ломець робити – насварити когось, посилити напругу в якійсь ситуації
Обрізати при самій рипиці – обрізати по самому краю чогось
Роздягнутися до розсолу – роздягнутися до гола
Розтанься стала – хтось зник, і слід за кимось вистиг
Скакати драбанця – не знаходити собі місця
Не до шмиги – не подобається
Лазити по стромах – по найвищих точках будь-де.
Хапис в руках – злодійські замашки
Набереш, як гаман в торбу – теж саме, що «повну торбу»
Ярослав Сумишин

2 коментаря “Говірка Чорноострівського ключа (північно-західне Поділля)”
Дякую за чудову збірку. Отримав задоволення. Однак хотілося б для більшого розуміння маловживаних слів посилання на приклади їх правильного використання.
Ніколи не чув слово – “навстіжір” і це мене навело на думку. Що звичне нам – “Настіж” чи більш забуте “навстіж”, походить від ще більше забутого “навстіжір”. А от “навстіжір” яке я сьогодні почу вперше – це не що інше як -“На всі Стожари”. Інакше кажучи – “двері відчинені на всі стожари”, це – Двері відчинені всім зіркам, всьому всесвіту. А може й ще глибше… Обожнюю наших мудрих пращурів!
Дякую за коментар, дуже цікаво!..