x

Краєзнавчі знахідки

Говірка Чорноострівського ключа (північно-західне Поділля)

 

Під час дослідження свого родоводу, а особливо спілкування з літніми людьми, мені довелося чути багато специфічних призабутих слів, більшість з яких я пам’ятав змалку. Йдеться про регіон північно-західного Поділля, зокрема, колишнє містечко Чорний Острів і навколишні поселення (нині Хмельницький район Хмельницької області).

Зібравши ці слова, у мене вийшов невеличкий словничок, в якому можна знайти діалектизми, полонізми і призабуті українські слова. Сподіваюся, ця добірка зацікавить не лише дослідників, а й мовознавців.

 

А

Ая – хіба? (сумнів)

 

Б

Бамбуляка – тюхтій, те саме, що бамбула

Барак – буряк

Барґи – груди (взяти за барґи)

Без – бузок

Бігме – чесно, чесне слово (від Бог мій)

Бренькати (пестливе) – брехати, обманювати

 

В

Валовокий – банькатий

Варганити – щось робити (неретельно)

Вардзола – теж саме, що «варґа», велика губа

Вганяти – бігати

Ви́гнав – виріс

Видзіґорна – ґонорова

Викабелюватися – поводитись таким чином, щоб привернути до себе увагу, хизуватися, задаватися

Вимантити – випросити

Вимолотило (когось) – хтось зголоднів, молотник – той, хто гарно їсть.

Витва́ра – вередлива людина

Вишкребок (образливе) – нікчема

Відзіпує – відхекується

Віхта – непосидюча дівчина, рідше жінка

Вочманіє, вочмана – стає дурно, дурко.

Впу́гатися – добре одягнутися

Втахтарився – всівся

Вус – вигук, висловлення схвального ставлення до чваньковитої поведінки чи відповідного  зовнішнього вигляду людини. Відповідає фразі: «Диви-но який»

Вхляти – втомитися

 

Г, Ґ

Гаїти – відволікати від роботи, «забирати» час

Ґаврона – неуважна, незграбна людина

Ґалига – незграбна людина

Гандрібатий – нескладний, вайлуватий

Ґаргоси – плечі

Гарудія – щось велике, неоковирне

Ґвадзя – рідка маса (не рідина)

Ґеґнути – померти, здохнути (якщо йдеться про тварину)  

Ґемба – голова (розум)

Герштикатися – вовтузитися, гратися, веселитися

Ги́стик – палиця, патик

Ґирґун – смішко

Гольопи – грубі литки

Ґомфлі – соплі

Гонучка – ганчірка

Ґондя – обвислий одяг

Го(а)рлапан – галаслива людина

Гоцадрала – теж саме, що «драла», чимдуж втікати

Гоцим-поцим – те саме, що тинди-ринди

Гриза – теж саме, що «гризота», душевні страждання, мука

Ґуздратися – мляво щось робити або поратися по господарству

 

Д

Дзябати – словесно надокучати

Дзьобало, дзюндзяло – той, хто словесно надокучає

Дівчуки – дівчатка-підлітки

Дідурка – від слова «дід», жінка або дівчина, одягнута неохайно або в старі речі, лахміття.

Дрин – палиця, патик

Дюдьо – дідусь

 

Ж

Жаркий пес – злий пес

 

З

Забембав – дістав

Заглашений (галашений) – беручкий до роботи чи якоїсь іншої діяльності

Задзьобаний – той, хто чимось замастив ніс

Заїжаний – людина, в якої на губах чи підборідді є залишки їжі

Закамарок – закуток

Закобилити – неправильно щось зробити

Закоцябли – замерзли, змерзли

Закуційник – задавака, чванько

Замуцькуватий – міцної статури

Запароїжити – проявити ініціативу в чомусь, розпочати

Заривака – чоловік спритної вдачі

Заструганець – теж саме, що «закуційник» – задавака, чванько

(За)тинькувати – заробити, заліпити глиняну стіну, підлогу тощо

Званія, званєнія – зовсім

Звиха́ти – вештатися невідомо де і чого

Зґнира – скупа людина

Здрас(т)увати (стежку, город) – витоптати

Здьор – погане сало

Злє́галося (молоко) – звурдилося, почало скисати

Зломочок – лінивий, неспроможний до чогось

Зневи́дома – неочікувано

Зюзя – зимна погода

Зябнути – мерзнути

 

І, Й

Йойна – єврейська натура

 

К

Кандібобер – якийсь викрутас у мовленні або поведінці

Капельдудка – капельмейстер

Килішок – чарка, маленький келих

Кливаки – великі зуби

Ковирдяка – щось велике (хтось великий)

Копно – каша під ногами через мокрий сніг

Костумахи – кістки

Котелевина – велика тварина, повна людина

Крепкий – міцний, здоровий

Крижі – нижня частина спини, поперек

 

Л

Лакитки – ласощі

Лампіґа – невдаха

Лахи – речі, одяг

Лиґа́ти – базікати, плести (язиком)

 

М

Матержаники – домашнє печиво

Мацьок – шлунок

Мейта – теж саме, що «віхта», непосидюча дівчина, рідше жінка

Мейтати – вештатися

Миркишка – неохайно одягнута людина

Монькатися (моцькатися), мудохатися – робити щось повільніше, ніж треба

Мудохатися – робити довго якусь складну або неприємну роботу

Муля́в – говорив, висловлював якусь думку

 

Н

Набурбо́нити – багато чогось налити

Навіґлі – вдарити від себе, навиворіт, через руку

Навпрошки – навпростець

Наджинджуритися – мати намір щось зробити, кудись піти

Наджугує – намовляє

Нажутка – легкий светр, камізелька

Назарік – наступного року

Наозна – на спині

Напу(о)стучити – наполягти, вмовити когось

Нарозпір, навстіжір (двері) – повністю від­криті

Насабанити – вилаяти когось, насварити

Настренчився – налаштувався кудись іти

Не вида́в, не вида́ла – небажання його, її щось робити

Нездалий – немічний, хворобливий

Ні тенди, ні сенди – ні те, ні се

Неїдний пес – злий пес

Ненза – надокучлива людина

 

О

Опаясати, опаяти – оббігати

Обийовисько – незграбна людина, переросток

Обтинько́ваний – брудний

Обруття – збруя

Опиюс – п’яничка

 

П

Па́льнути – вдарити

Парпати – колупатися в чомусь

Пасійоний – сердитий

Пацаловатий – повний на обличчі

Підгарля – підборідок

Піджуґувати – провокувати когось

Підсмушити – коротко постригти

Пі́рвати – заставити терміново кудись піти, щось зробити

Подертуси, подертуска – надірваний одяг

Пону́кати – осилити щось з’їсти

Попратати – навести порядок

Поренча – те саме, що поренчата,  поручні, бильця

Порохи – пилюка

Посняпити – повторювати те саме

Потенькати – піти

Похаптурник – любитель частих відвідин сусідів, знайомих, родичів, будь-кого

Припи́нда (зневажливе) – жінка або дівчина, яка щось скоїла чи вирізняється негативною поведінкою

Прихапцем – на швидку руку

Причіпінський – надокучливий, приставучий

Пришпандьорило – припекло

Пурис – намагання почванитися

 

Р

Рахуба – гриза, заморока, напасть

Риковисько – безлад

Риндя – плаття, спідниця

Рицькати – над’їсти, їсти без апетиту

Розфаринити – розтринькати

Розхамулитися – розваритися

Розчапіритися – широко розставити ноги

Рутка – залізниця

 

С

Свиноватий – нахабний

Скажений, скаженя́стий – запальний, нервовий, імпульсивний

Скара́бкатися – видертися на гору

Скапара́ти – зіпсувати, неякісно зробити

Скічка – вперта, влізлива, капосна особа

Скурати – отримати

Слічно – гарно

Спаскудити – розкритикувати

Спацером – йти повільно як на прогулянці

Сперезати (батогом) – вдарити

Спороти – з’їсти з апетитом

Стіпський – надокучливий, влізливий

Страпкувати – поратися, багато біля чогось працювати (особливо на кухні)

Стриґнуло – защемило м’яз на шиї чи спині

 

Т

Тей – вживається у значені «та й таке». Означає завершення в розмові якоїсь думки

Темлевитися – товктися

Терліжитися – поволі їхати, рухатися

Тіпаком – швидко

Толкуватися – радитися

Трумно – труна

Туманіти – чимось перейматися в самотині

 

Ф

Фирцати – дриґати

Фургало – вентилятор, вітряк

 

Х

Ханаберія – якесь складне явище, механізм

Хармани – небилиці

Хвалідупник, хвалідупниця – чваньковита людина (зневажливо)

Хенція – хист

 

Ч

Чавунка – теж саме, що «рутка» – залізниця

Чимпі́ти – десь перебувати

Чіпірадло – опудало

Чіхра – чуприна

 

Ш

Шипортатися – щось довго і мляво робити

Шнобель – ніс

Шура – велика хата

 

Я

Янчати – видавати жалісливі звуки, те саме, що скиміти, скімлити

 

Ідіоми (сталі вирази)

В очерет гупати – ставити під сумнів похід когось, кудись. Саркастичне ставлення до заяви когось кудись піти

В спрату – щось надійно сховане

Кишки марш грають – голод

Ломець робити – насварити когось, посилити напругу в якійсь ситуації

Обрізати при самій рипиці – обрізати по самому краю чогось

Роздягнутися до розсолу – роздягнутися до гола

Розтанься стала – хтось зник, і слід за кимось вистиг

Скакати драбанця – не знаходити собі місця

Не до шмиги – не подобається

Лазити по стромах – по найвищих точках  будь-де.

Хапис в руках – злодійські замашки

Набереш, як гаман в торбу – теж саме, що «повну торбу»

 

Ярослав Сумишин

 

2 коментаря “Говірка Чорноострівського ключа (північно-західне Поділля)

  1. Дякую за чудову збірку. Отримав задоволення. Однак хотілося б для більшого розуміння маловживаних слів посилання на приклади їх правильного використання.
    Ніколи не чув слово – “навстіжір” і це мене навело на думку. Що звичне нам – “Настіж” чи більш забуте “навстіж”, походить від ще більше забутого “навстіжір”. А от “навстіжір” яке я сьогодні почу вперше – це не що інше як -“На всі Стожари”. Інакше кажучи – “двері відчинені на всі стожари”, це – Двері відчинені всім зіркам, всьому всесвіту. А може й ще глибше… Обожнюю наших мудрих пращурів!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *