У контексті історичних подій
Військові союзи проти Московії
Радянська пропаганда завжди наголошувала на епохальності так званої Переяславської угоди 1654 року, яка «назавжди возз’єднала братні народи і засвідчила віковічне прагнення українського народу бути з Росією». Проте історичні факти послідовно спростовують цю маячню, бо Україна постійно намагалася звільнитися від московського ярма. Наприклад, у 1661 році перекопський сераскер Карач Бей висловив цілковиту підтримку Юрію Хмельницькому в боротьбі проти Москви, називаючи тодішнього гетьмана України «мій милостивий пане брате і приятелю». Лист із таким змістом нещодавно віднайдений в Головному архів актів давніх у Варшаві.
Саме в 1661 році Юрій Хмельницький укладає вічний мир з Кримським ханством та у листі до польського короля Яна ІІ Казимира пише, що «ніхто не розірве цієї угоди, хоч би і хотів…» . У розвиток кримсько-українського союзу ханський посол Махмет Милмедеши вимагав від московського царя Олексія Михайловича виведення військових підрозділів з усіх українських міст. У «Реєстрі справ Кримського двору» було записано: «Приезд в Москву крымского гонца Магмед Мылмедеши с требованием…, вывести из Черкаских городов все великороссийские войска и в оныя не вступаться, а в случае отказа дать знать о нападении соединенными силами на Московию».
Військово-політичний договір 1661 року, який було підписано Юрієм Хмельницьким у таборі під Ставищами, передбачав спільні військові дії України та Криму проти Росії, а також позбавляв права татар плюндрувати українські землі.
Про багаторічний союз проти Московії говориться і в оригінальному староукраїнському тексті «Пактів і Конституцій Війська Запорозького» 1710 року. Зокрема, читаємо у преамбулі: «…Отчизну, милу матір нашу та Військо Запорозьке Городове й Низове, після смерті своєї для вікопомної пам’яті імені свого не лише в непорушних, але і в розширених і розмножених вольностях, віддалися у незламну оборону найяснішого короля, його милості, шведського Карла Дванадцятого, який за особливим промислом усемогутнього Бога вступив в Україну зі своїми військами, тим послідуючи й наслідуючи попередника свого, славної пам’яті звитяжного гетьмана Богдана Хмельницького, який із найяснішим шведським королем, його королівської величності однойменним дідом Каролем Десятим, погоджуючись однодумністю та промислами військовими на звільнення Отчизни своєї від… ярма Московської держави».
А в самому тексті йдеться про те, що гетьман Богдан Хмельницький уклав у 1656 році військово-політичний союз зі Шведським королівством. А вже гетьман Іван Мазепа наслідував гетьмана Богдана Хмельницького, теж уклавши в 1708 році союз з Швецією проти Москви.
За матеріалами Тараса Чухліба
