Роман Захарченко

Воля Україні і Сибіру!

Кілька днів тому минули роковини доволі несподіваного (принаймні я подібного не згадаю іншого), але показового та вартого пригадування тепер епізоду українсько-сибірських зв’язків.

105 років тому, 3 серпня (21 липня) 1917 року на шпальтах ризького “Українського голосу” з`явилася одна вельми цікава відозва. У ній насамперед вражала географія сюжету. Як я вже сказав вище – ризька українська газета, аж тут… Комітет, як говорилося, сибіряків вже із промовисто самостійницькими поглядами певного сибірського полку (здогадно з числа частин ХІІ армії Північного фронту) звертається до лицарів-українців того самого полку зі словами своєї правдешньої братської підтримки у боротьбі за незалежність! І це іще тільки середина літа 1917 року!

Ні, я усе розумію… Українські комітети у сибірських полках РІА у 1917 році якраз і не були дивиною – тоді команди наших мобілізованих наддніпрянців кидали до сибірських запасних частин доволі часто. Але вже й сибіряки встигли й собі організуватися та підтримати українців (а не навпаки!).

І ці невідомі “вірні сини вільної Сібірі” звертаються до побратимів-українців, вже вітаючи їх “слава Україні!” та бажаючи волі Україні та Сибіру! І це іще тільки середина літа 1917 року!

На жаль, як автори цього архицікавого документа, так і мотиви його написання, причини появи, ба навіть сама його автентичність, так і залишаться для нас невідомими, однак це й справді дуже знакове та актуальне свідоцтво суспільно-політичних взаємин українців із сибіряками, про існування якого нині варто нагадати не тільки нам, а й багатьом на Сибіру!