Дячок В.В., Черняк В.В.

Невідомі джерела до біографії Ю. Роллє

(АРХІВНО-ГЕНЕАЛОГІЧНА РОЗВІДКА)

Стаття присвячена аналізу інформаційного потенціалу нововиявлених архівних документів, які дозволяють встановити дати основних подій життя відомого подільського лікаря, письменника і краєзнавця Юзефа Аполінарія Роллє та членів його родини. Розкривається «творча лабораторія» архівної евристики, здійсненої авторами. Робиться висновок про вірогідність та автентичність генеалогічних документів як джерел до вивчення біографії Ю.Роллє.

Ключові слова: Юзеф Роллє, біографія, архівні документи, генеалогічні джерела, метричні книги, записи, народження, шлюб, смерть.

Відсутність в історіографії чіткої відповіді на питання про точну дату народження, шлюбу та смерті відомого дослідника історії Поділля, лікаря, письменника та громадського діяча Юзефа Роллє тривалий час створює підґрунтя для появи в роботах науковців та краєзнавців значної кількості хибних тверджень. Доводиться констатувати, що досі немає спільної думки щодо його дати народження. Практично до кінця 80-х рр. ХХ ст. польські, російські дореволюційні та радянські дослідники використовували у своїх публікаціях (прижиттєвих біографічних нарисах [1-4], некрологах [5-11], посмертних споминах [12-16], статтях у довідкових виданнях [17-25]) 1830 рік.

Так, у 1903 році колега Ю. Роллє Владислав Гурський, посилаючись на його автобіографію, вперше зазначає дату народження історика – 26 вересня 1830 року [26, s. 308]. На жаль, оригінал документу до нашого часу не дійшов, оскільки загинув під час пожежі в Бібліотеці Ординації Красінських у Варшаві в 1944 році. Згодом ще один польський дослідник, Стефан Кінєвич, автор статті про Роллє у XXXI томі «Polskiego Słownika Biograficznego» (1989), вказує, що він народився 26 вересня 1829 року [27, s. 564]. Очевидно, підставою для цього твердження стало опрацювання документів у польських архівах та біографія Юзефа Роллє, написана його наймолодшим сином Каролем, якою користувався науковець.

Автори біографічних статей у сучасних українських енциклопедичних довідниках здебільшого також схиляються до дати, наведеної у «PSB» [28, с. 291; 29, с. 741-742; 30, с. 276; 31, с. 157-158]. Однак, наприклад, дослідниця життя і творчості Ю. Роллє Стефанія Баженова визначає 25 вересня 1830 року [32, с.48; 33, с.56]. Хоча в останній публікації у співавторстві з Л. Баженовим подається інше – 30 вересня 1830 року [34, с.31]. Окрім того,  інколи в наукових пошуках зустрічається й 1831 рік [35, с. 512].

Очевидно, що наявність різних, часто взаємозаперечуючих тверджень, змусила вінницьку дослідницю Вікторію Колесник у праці «Відомі поляки в історії Вінниччини» навести всі варіанти дати народження Ю. Роллє, які зустрічаються в літературі [36, с.641].

То ж коли насправді народився Юзеф Роллє? Відповідь на це питання можуть дати лише першоджерела, до яких належать метричні книги, куди вносилися записи про народження, одруження і смерть.

В результаті наполегливої евристичної роботи, проведеної в архівосховищах Хмельницького та Житомира, авторам даної розвідки вдалося виявити низку документів, які дозволяють зі значним ступенем вірогідності реконструювати основні події в житті Ю.Роллє та членів його родини. Архівним знахідкам передувало опрацювання спеціальної довідкової літератури на наявність в архівосховищах генеалогічних джерел. Виявилося, що в Державному архіві Житомирської області зберігаються метричні книги Шаргородського костелу за 1796-1836 рр., а також за 1866 і 1868 рр. [37, с.587]. Разом із тим, вдалося з’ясувати, що в Державному архіві Хмельницької області наявні метричні документи Шаргородського костелу, які з деякими лакунами хронологічно охоплюють період з 1839 до 1888 рр. [38, с.172-173].

Саме у фонді Луцько-Житомирської римо-католицької духовної консисторії м. Житомира Волинської губернії (ф. 178) Державного архіву Житомирської області, до складу якої входили й парафії Поділля, нами виявлена справа під старою російськомовною назвою «Метрическая книга Шаргородского костёла о родившихся, бракосочетавшихся и умерших» за 1796 – 1836 рр. [39]. В ній під №149 від 26 вересня 1829 року міститься запис, згідно з яким, Ю. Роллє народився 25 вересня 1829 року і був охрещений наступного дня – 26 вересня (див. Додаток 1).

Рис. 1. Запис метричної книги Шаргородського римо-католицького парафіяльного костелу № 149 про народження та хрещення Юзефа Аполінарія Роллє 25/26 вересня 1829 р.

Державний архів Житомирської області. Ф. 178, оп. 51, спр. 155 , арк. 169 зв.

Таким чином виявлений документ дає відповідь на питання, яке понад сто років залишалося відкритим. Також метричний запис чітко фіксує ім’я Роллє, яке він дістав при народження – Юзеф Аполінарій (Józef Apolinary) [39, арк. 169 зв.]. Зауважимо, що Антоній є лише псевдонімом, яким історик і літератор підписував згодом свої твори. Про виникнення псевдоніму Антоній згадує правнучка Ю. Роллє Єва Костшевська у листі до Ольги Пламеницької: «…Ім’я Антоній та пізніший псевдонім, який сам Роллє використовував, постав, коли його приятель завозив до редакції історичні оповідання авторства Роллє, й не знайшовши іншого, придумав Антонія. Роллє це схвалив і навіть іноді так підписувався» [40, с. 58].

Окрім того, нами були виявлені архівні документи, які висвітлюють деякі інші факти історії родини Роллє. Зокрема, володіючи інформацією, згідно з якою Ю.Роллє близько 1860 року оселяється в Кам’янці-Подільському й невдовзі одружується з Ідалією Защинською, ми спробували виявити, коли відбувся цей шлюб. Адже датування цієї важливої події в історіографії подається дуже довільно, з коливанням в часі від 1858 до 1862 рр. Пам’ятаючи з некрологів, що після смерті Ю.Роллє його відспівували в кафедральному костелі, було вирішено розпочати пошуки з опрацювання метричних книг саме цієї парафії. Виявлений нами документ засвідчує укладання шлюбу у кафедральному костелі Кам’янця-Подільського між Ідалією Защинською та Юзефом Роллє і датований 30 липня 1861 року [41, арк. 431] (див. Додаток 2).

Рис. 2. Запис метричної книги Кам’янець-Подільського римо-католицького кафедрального костелу про вінчання (шлюб) Юзефа Роллє та Ідалії з Защинських. 30 липня 1861 р.

Державний архів Хмельницької області. Ф. 685, оп. 2, спр. 928 , арк. 431.

В процесі архівної евристики також були виявлені метричні записи про народження дітей Юзефа та Ідалії Роллє. Згідно з ними, найстарша дочка Олена-Марія-Вінцентина народилася 19 липня, й була охрещена 9 серпня 1862 р. [41, арк. 515 зв.]; син Михайло-Іван-Павло – 26 червня, охрещений 21 липня 1865 р. [41, арк. 674 зв.]; син Казимир-Теофіл – 20 грудня 1866 р., охрещений 8.01.1867 р. [42, арк. 24]; син Сигізмунд-Вікентій – 5 квітня, охрещений 23 квітня 1868 р. [43, арк. 11]; дочка Марія-Ядвіга – 21 грудня 1869 р., охрещена 7 січня 1870 р. [44, арк. 1 зв.]; син Кароль-Людгард – 20 березня, охрещений 8 квітня 1871 р. [45, арк. 7 зв.]. Не виявлено метричного запису про народження ще одного сина Юзефа Роллє – також Юзефа. Двоє дітей лікаря – дочка Олена та син Сигізмунд – померли у дитячому віці.

Принагідно зауважимо, що відомості про батька Юзефа Роллє, також Юзефа, який, як вважалося, прожив більше ста років, не підтверджуються архівними документами. Так, у метричному записі про смерть вказано, що він помер у своєму хуторі Генрихівка Могилівського повіту 21 січня 1888 року у віці 96 років «від старості» [46, арк. 70]. Слід зазначити, що дружина Юзефа Аполінарія Роллє Ідалія по смерті чоловіка проживала з сином Каролем в передмісті Кракова Підгірцях, де й померла 3 грудня 1917 року, про що свідчить некролог в краківській газеті «Czas» [47, с.3].

Насамкінець пропонуємо читачам два документи, які містять інформацію про обставини смерті Юзефа-Аполінарія Роллє. Це метричний запис про його смерть, датований 10 січня (за ст.ст) 1894 року [48, арк. 36 зв.] (див. Додаток 3) та лист Міхала Роллє до Владислава Гурського (див. Додаток 4), у якому йдеться про останні дні життя лікаря. Лист зберігається у Ягелонській бібліотеці [49, k. 116-118].

Незначна різниця у датуванні смерті в один день між метричним записом та більш вірогідною інформацією, що міститься у листі сина, на нашу думку, може пояснюватися тим, що священик костелу міг зробити відповідний запис в день, коли отримав повідомлення. А так як смерть Юзефа Роллє, за словами Міхала, сталася близько 22 години, тобто в ніч на 10 січня (за ст.ст.), це могло, ймовірно, визначити саме таке датування.

Таким чином, нами вперше до наукового обігу вводяться автентичні генеалогічні документи, що стосуються родини Роллє. На основі виявлених архівних документів встановлено точні дати основних подій життя відомого подільського лікаря, письменника і краєзнавця Юзефа Аполінарія Роллє, що дасть змогу належним чином відзначати пам’ятні дати, пов’язані з видатним подолянином. Сподіваємось, що саме ці дані тепер будуть використовуватися при написанні наукових та краєзнавчих праць, присвячених життю та творчій діяльності Юзефа Роллє. Разом із тим вважаємо за необхідне побажати дослідникам і краєзнавцям більш сумлінних і відповідальних пошуків, аби не тиражувати старі «штампи», а базувати свої праці на першоджерелах, а не на невірогідній інформації та усній традиції.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

1. Korotyński Wincenty. Antoni Józef Rolle (Dr. Antoni J.). Tygodnik Powszechny. 1881. 15 Maja (№ 20). 306-307; 22 Maja (№ 21). S. 325-326.
2. Korotyński W. Antoni Józef Rolle (Dr. Antoni J.). Tygodnik illustrowany. 27 marca (№ 169). S. 194.
3. Pług Adam. Dr. Antoni Józef Rolle. Kłosy. 7 (19) kwietnia (№ 929). S. 246-247, 250; 14 (26) kwietnia (№ 930). S. 261-262.
4. Gliński Henryk. Antoni Józef Rolle (Dr. Antoni J.): szkic biograficzny. «Gwiazda». Kalendarz Petersburski, premjowy, illustrowany, literacki, społeczny i informacyjny. Na rok zwyczajny 1882 / pod redakcyą Henryka Glińskiego. Petersburg, 1882. S. 42-48.
5. В. А. Иосиф Иосифович Роле (D-r. Antoni I.): Некролог. Киевская старина: Ежемесячный исторический журнал. Том XLIV. Киев, 1894. С. 305-310.
6. Нейман Ц. Г. Памяти Иосифа Иосифовича Ролле. Сборник протоколов Общества подольских врачей за 1893-1894 гг. Каменец-Подольский, 1895. С. 99-107.
7. Antoni Józef Rolle. Kwartalnik Historyczny: Organ Towarzystwa Historycznego. Rocznik VIII. Lwów, 1894. S. 385-387.
8. Prz. Kamieniec podolski, 30 stycznia (Dr. Józef Rolle). Kraj: Pismo polityczne, społeczne, ekonomiczne i literackie. 1894. 11 (23) lutego. № 6. S. 22.
9. Dr. Antoni Józef (Dr. Antoni J.). Czas (Kraków). 1894. 25 stycznia. № 19. S. 2-3.
10. H. Św. Ś. p. Dr. Antoni Józef Rolle. Nowiny Lekarskie (Poznań). 1894. Nr. 2. S. 114-115.
11. Kronika miesięczna. Biblioteka Warszawska: Pismo miesięczne, poświęcone naukom, sztukom i sprawom społecznym. Tom I. Warszawa, 1894. S. 417-419.
12. Bartoszewiecz Kazimierz. Dr. Antoni J. Rolle i jego działalność literacka. Kraj: Pismo polityczne, społeczne, ekonomiczne i literackie. 1894. 21 stycznia (2 lutego). № 3. S. 1-3.
13. Podolanin. Dr. Józef Rolle (Antoni J.) (Wspomnienie). Świat. 1895. № 3. 15 marca. S. 138-140.
14. Doctor Antoni J. (Józef Antoni Rolle). Kraushar Alexander. Obrazy i wizerunki historyczne. Warszawa, 1906. S. 383-391.
15. Дорошенко Д. Йосиф Ролле. Життя Поділля: Незалежна демократична газета (Кам’янець-Подільський). 1919. 4 лютого. № 39. С. 2.
16. Talko-Hryncewicz J. Ostatni z dawnych lekarzy kresowych. Dr. Józef Rolle (D-r Antoni J.) w setną rocznice Jego urodzin (1830-1930). Pamiętnik Wileńskiego Towarzystwa Lekarskiego. Wilno, 1930. Czerwiec-lipiec. Zeszyt S. 207-231; lipiec-pażdziernik. Zeszyt 4-5. S. 312-334.
17. Kośmiński Stanisław. Rolle Antoni Józef. Słownik lekarzów Polskich. Warszawa, 1883. S. 422-424.
18. Rolle Antoni Józef. Encyklopedia Powszechna S. Orgelbranda. Tom XIII: Rohatyn-Sovereign. Warszawa, 1902. S. 8.
19. Р-в. В. Ролле Иосиф Иосифович. Энциклопедический словарь / Издатели Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон. Том XXVII: Розавен-Репа. СПб., 1899. С. 40.
20. Ролле, Иосиф Иосифович. Большая Энциклопедия. Словарь общедоступных сведений по всем отраслям знаний / Под ред. С. Н. Южакова. Том 16: Пуль-Саль. СПб., 1904. С. 414.
21. Ролле Йосип Антоній. Українська Радянська Енциклопедія. Том 12: Пряшів-Світлофор. Київ: Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1963. С. 340.
22. Вініковецький С. Я., Воловик В. П. Роллє (Rolle) Антоній Йосип. Радянська енциклопедія історії України. Том 4: Розлив-Яцкович. Київ: Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1972. С. 7.
23. Karkowski Bogumił. Rolle Antoni Józef. Słownik pracowników książki polskiej. Warszawa-Łódż: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1972. S. 761.
24. Роллє (Rolle) Антоній Юзеф. Українська Радянська Енциклопедія. Том 9: Поплужне-Салуїн / Видання друге. Київ: Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1983. С. 448.
25. Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців ХІХ-ХХ ст. Історіографія. Бібліографія. Матеріали. Кам’янець-Подільський, 1993. 480 с.
26. Górski Władysław. Powiat Mohylowski w gubernii Podolskiej. Kraków: «Czas», 1903, 346 с. + мапа.
27. Kieniewicz Stefan. Rolle Józef Apolinary. Polski Słownik Biograficzne. Tom XXXI. Zeszyt Wrocław-Warszawa-Kraków-Gdańsk-Łódź, 1989. S. 564-567.
28. З-над Божої ріки. Літературний біобібліографічний словник Вінниччини / Упорядкування і загальна редакція А. М. Подолинного. Вінниця: Континент-ПРИМ, 2001. 408 с.
29. Гальчак С. Д. Розвиток краєзнавства у Східному Поділлі: ХІХ – поч. ХХІ ст.: Монографія / Вид. 2-е, доп. Вінниця: Меркьюрі-Поділля, 2013. 876 с.
30. Лісевич І. Т. Роллє (Rolle) Юзеф-Антоній. Енциклопедія історії України. Том 9: Прил-С. Київ: Наукова думка, 2012. С. 276.
31. Лісевич І. Т. Роллє (Rolle) Юзеф-Антоній. Україна в міжнародних відносинах: Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н-Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. Київ: Ін-т історії України НАН України, 2016. С. 157-158.
32. Баженова С. Е. Юзеф Антоній Роллє: життя, діяльність, творчість / Видання 2-е, доп. і переробл. Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський державний педагогічний університет, 2002. 180 с.
33. Баженова С. Е. Юзеф Роллє і Україна: монографія. Кам’янець-Подільський: ФОП Сисин Я. І., 2016. 200 с.
34. Баженова С. Е., Баженов Л. В. «Син подільської землі, минуле її любив, вивчав і описував, а скарби її поважати вчив» (До 190-річчя від дня народження відомого історика, письменника, лікаря Й. Й. Роллє). Хмельницькі краєзнавчі студії. Вип. 27. Хмельницький, 2020. С. 30-37.
35. Пажимський О. М. Антоній Юзеф Ролле. Поляки на Хмельниччині: Погляд крізь віки: Збірник наукових праць за матеріалами міжнародної наукової конференції (23-24 червня 1999 р.). Хмельницький: Поділля, 1999. С. 511-518.
36. Колесник В. Роллє Юзеф Аполінари. Відомі поляки в історії Вінниччини: Біографічний словник. Вінниця: ВМГО «Розвиток», 2007. С. 640-646.
37. Зведений каталог метричних книг, що зберігаються в державних архівах України: міжархівний довідник. Т. 8: Метричні книги у фондах Державного архіву Хмельницької області. Кн. 2 / Упоряд.: С. Зворський, В. Патик. Державна архівна служба України; Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства. Київ, 2013. 386 с. (Архівні зібрання України. Спеціальні довідники).
38. Зведений каталог метричних книг, що зберігаються в державних архівах України: міжархівний довідник. Т. 9: Метричні книги у фондах Державного архіву Житомирської області. Кн. 2 / Упоряд.: М. Горбатюк (кер.), С. Зворський, А. Титаренко. Державна архівна служба України; Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства. Київ, 2018. 842 с. (Архівні зібрання України. Спеціальні довідники).
39. ДАЖО (Державний архів Житомирської області). Ф. 178. Оп. 51. Спр. 155.
40. Пламеницька Ольга. Невідома монографія Юзефа-Аполлінарія Ролле з історії Кам’янця на Поділлі. Пам’ятки України. Історія та культура: Науковий часопис. 2000. № 3-4. С. 57-58.
41. ДАХмО (Державний архів Хмельницької області). Ф. 685. Оп. 2, Спр. 928.
42. ДАХмО. Ф. 682. Оп. 2. Спр. 930.
43. ДАХмО. Ф. 682. Оп. 2. Спр. 931.
44. ДАХмО. Ф. 83. Оп. 1. Спр. 2.
45. ДАХмО Ф. 83. Оп. 1. Спр. 3.
46. ДАХмО. Ф. 685. Оп. 1. Спр. 990.
47. Nekrologia [Idalia Rollowa]. Czas. 1917. 4 grudnia.
48. ДАХмО. Ф. 17. Оп. 1. Спр. 183.
49. Listy do Władysława Górskiego i do jego żony Zuzanny ze Stadnickich z lat 1851-1896. Biblioteka Jagiellońska.7812 IV. T. 2. P-Ż. K. 116-118. URL: https://polona.pl/item/listy-do-wladyslawa-gorskiego-i-do-jego-zony-zuzanny-ze-stadnickich-z-lat-1851-1896-t,OTY0MTQwOTQ/18/#info:metadata

 Додатки:

№ 1

1829, вересня 26. – Шаргород. – Запис із метричної книги Шаргородського римо-католицького парафіяльного костелу під порядковим про народження та хрещення Юзефа-Аполінарія Роллє.

(ДАЖО. Ф.178. Оп.51. Спр.155. Арк.169 зв.).

 Переклад з польської

№ 2

1861, липня 30. – Запис метричної книги Кам’янець-Подільського римо-католицького кафедрального костелу про вінчання (шлюб) Юзефа Роллє та Ідалії з роду Защинських.

Тысяча восемьсот шестьдесят первого года июля тридцатого дня в Каменецком Р[имо] К[атолическом] Кафедральном костеле Прелат Леопольд Погоржельский по троекратному оглашении из Амвона народу, собранному на Богослужение.

Дворян Доктора Иосифа Ролле холостого лет 31 и Идалию Защинскую лет 20, обоих Р[имо] К[атолического] исповедания, прихожан Кафедрального костела по сделании предварительно на письме строгого изследования о препятствиях и по неоткрытию, а ровно по изъявленному с обоих сторон взаимного согласию внешними знаками обнаруженному.

Иосифа и Марии ур[ожденной] Зверковской зак[онных] супр[угов] сына их Михаила и Гелены ур[ожденной] Вацовской зак[онных] супр[угов] дочерью браком сочетал и в лице Церкви торжественно поблагословил в присутствии веры достойных свидетелей: Феофила Рутковского, Константина Михаловского и многих других при том находившихся.

(ДАХмО. Ф. 685. Оп. 2. Спр. 928. Арк. 431. Оригінал).

 № 3

1894, січня 10. – Запис метричної книги Кам’янець-Подільського римо-католицького кафедрального костелу про смерть Юзефа Роллє.

Тысяча восемьсот девяносто четвертаго года января десятаго дня в гор[оде] Каменце умер от аппоплектического удара Иосиф Ролле.

Австрийский подданный имел от роду 63 года. Оставил законную жену Идалию, ур[ожденной] Защинской, более сыновей Иосифа, Михаила, Казимира-Карла и дочь Марию.

Тело его предал земле на Каменецком кладбище викарный кафедральнаго костела Ксендзендзик января 12 дня 1894 года.

(ДАХмО. Ф. 17. Оп. 1. Спр. 183. Арк. 36 зв. Оригінал).

 № 4

1894, січень 24. – Лист Міхала Роллє до Владислава Гурського з повідомленням про обставини смерті Юзефа Роллє.

Kamieniec Podolski

24.1.1894 r.

Czcigodny Panie !

Wiedze dobrze jak silne wrażenie wywrze na Panu Dobrodzieju wiadomość o śmierci nieodżałowanego naszego Ojca, wysłalem zawiadomienie o tym bolesnym i niespodziewanym dla wszystkich wypadku pod adresem P. Padlewskiego.

Ojciec nasz od świąt Bożego narodzenia nie wychylał się wprawdzie z domu, bole jednak kończyły się zwyczajnie około 12 rano, więc od 1^ej godziny po poł[udnie] był zawsze na usługi znajomych, chorych i interesantów. W ostatnią sobotę czuł się tak dobrze, że pragnął do miasta wejechać; wieczór kilka osób bawiło u nas do 12 w nocy, ojciec opowiadał anekdotki, śmiał się; od 12-1 stał przy kantorku i pisał, między 2 a 3 zaczął się paroksyzm bolu, który ustał około 3½ nad ranem. Zbudzony przez Ajaksa o 7½ czuł się Ojciec dosyć dobrze; o 8 rano zaczął się szalony ból, trwający bez przerwy godzin dwanaście; kąpiel ranna ulżyła nieco, chory domagał się więc drugiej wieczorem. Około 8^mej wszedł sam do wanny, bole wstały, zażądał filiżanki posołu, rozmawiał ze mną, dopytywał się o znajomych, oglądał przysłane czerepy koreckie… Wyszedłszy z kąpieli, sam, nieprowadzony przez nikogo podążył przez dwa pokoje do łóżka, powiedział do mnie i do Matki: «przykryjcie mnie, zasnę» i zasnął tak cicho, bez jąku, że siedząc o kilka kroków na sofie, nie wiedziałem, że straciliśmy już Ojca na zawsze.

Spostrzegliśmy katastrofę po 10.; lekarze zbiegli się u łoża, by jeno śmierć skonstatować.

Jedyną pociechą dla nas może być ten płacz ogólny, ta rozpacz odwiedzających ciało tłumów, to ogólne uznanie bez względu na stanowisko, religią i narodowość. Pogrzeb odbył się w śliczny dzień słoneczny, niezliczone tłumy podążyły aż na cmentarz, ziemianie zbiegli się nader licznie, z mów wygłoszonych Szymańskiego słowa ogromne wywarły wrażenie, wprowadzając w ruch gorączkowy żandarmeryą i policyą.

Ojciec nasz przeczuwał, że wiosny nie doczeka, nie spodziewał się jednak zgonu tak prędkiego, bo byłby nam chyba zostawił słów parę pożegnania. Żartem przepowiedział nawet dzień pogrzebu.

Całe szczęście, że ja byłem na miejscu, bo biedne panie nie dałyby sobie w nieszcząściu rady, bracia przybyli dopiero podczas eksportacyi.

Że śmierć była lekka świadczy i ta okoliczność, że nieboszczyk tak spokojną, miał twarz, iż chwilowo zgon jego na letarg brano. Sprzedawszy dom i zbiory – prócz biblioteki – przenosimy się pod jesień na stały pobyt do Lwowa. Wybraliśmy to miasto, gdyś Karol i Kazimierz mają tam stałe posady, Józio zaś zaledwie kilka godzin drogi ma do Lwowa. Prócz domu i zbiorów zostawił Ojciec 12000 kapitału, Matka więc i siostra byt skromny mają zapewniony.

Piszę do Pana o tem wszystkiem otwarcie jak do przyjaciela mego ś. p. Ojca. Może Pan Dobrodziej ze swojej strony uwiadomi kogo ze znanych Mu zbieraczy o kollekcyi porcelany, sreber, bronzów i obrazów, u nas się znajdujących.

Za szczere słowa współczucia w imieniu całej rodziny dziękuję najserdeczniej. Za nieład w liście przepraszam, ale na lepszy na razie jeszcze zdobyć się nie potrafię.

Kończą zapewnieniem czci należnej.

Sługa powolny

Michał Rolle

 (Biblioteka Jagiellońska Rkp. 7812 IV. T. 2. K. 116-118. Рукопис. Оригінал).

Переклад з польської

Кам’янець-Подільський

24.1.1894 р.

Шановний Пане!

Знаю добре, яке сильне враження справила на Пана Добродія звістка про смерть незабутнього нашого Батька, надіслав повідомлення про цю сумну і несподівану для всіх подію під адресом П[ана] Падлєвського.

Батько наш від Різдва Христового не виходив, правду кажучи, з дому; біль однак припинявся близько 12-ї години дня, тому від першої години пополудні був завжди до послуг знайомих, хворих та відвідувачів. Останньої суботи почувався так добре, що прагнув [вийти] до міста. Ввечері кілька осіб гостювали у нас до 12-ї години ночі. Батько розповідав анекдоти, сміявся. Від 12-ї до першої години ночі став до конторки і писав. Між другою і третьою почався напад болю, який закінчився о 3½ під ранок. Розбуджений Аяксом о 7½, почувався Батько досить добре. О восьмій ранку розпочався шалений біль, що тривав без перерви дванадцять годин. Після вранішньої ванни дещо полегшало, отож хворий вимагав ввечері ще однієї. Близько восьмої сам зайшов до ванної, біль припинився, зажадав філіжанку бульйону, розмовляв зі мною, розпитував про знайомих, розглядав надіслані корецькі черепки… Вийшовши з ванної, сам, без сторонньої допомоги, пройшов через дві кімнати до ліжка, сказав мені і Мамі: «прикрийте мене, засну» і заснув так тихо, без придихання, що, сидячи за кілька кроків на дивані, не побачили, як втратили Батька назавжди.

Помітили катастрофу по 10-й; лікарі збіглися до ліжка, аби констатувати його смерть.

Єдиною втіхою для нас може бути той плач загальний, той розпач юрми, яка відвідувала його тіло, та загальна пошана, незалежно від становища, релігії та національності. Похорон відбувся у гарний сонячний день, незчисленний натовп прямував аж на цвинтар, поміщики зібралися у дуже великій кількості. З виголошених промов слова Шиманського справили велике враження, приводячи в гарячковий рух жандармерію та поліцію.

Батько наш відчував, що не дочекається весни, однак не сподівався смерті так швидко, бо залишив би нам, напевно, пару прощальних слів. Жартома передбачав навіть день похорону.

На щастя, я був на місці, бо бідні жінки не дали б собі ради у нещасті; брати прибули тільки під час виносу тіла.

Що смерть була легкою, свідчить і та обставина, що небіжчик мав дуже спокійний вираз обличчя; інколи смерть його була схожа на летаргічний сон. Спродавши будинок і колекції – окрім бібліотеки – переберемося під осінь на постійне проживання до Львова. Обрали це місто, тому що Кароль і Казимир мають там постійну роботу, Юзьо ж за кілька годин дороги від Львова. Окрім будинку та колекцій, залишив Батько 12000 капіталу, отож Мамі та сестрі скромний побут гарантований.

Пишу до Вас про все це відверто, як до приятеля мого с[вітлої] п[ам’яті] Батька. Може Добродій зі свого боку повідомить когось зі знаних йому колекціонерів про збірки порцеляни, срібла, бронзи і картин, що у нас є.

За щирі слова співчуття від імені своєї родини дякуємо найщиріше. За безлад у листі перепрошую, та наразі на краще спромогтися не можу.

Закінчую запевненням належної поваги.

[Ваш] покірний слуга

Міхал Роллє