З практичного досвіду
Не втрачаймо часу!
Маю одну гілку родоводу, яку все ніяк не можу дослідити. Джерел багато, документи збереглися аж до 1748 року. Окрім метричних книг за 1880 – 1900 рік.
Одне коліно предків випадає, як не крути. Мій прадідусь Іван Сергійович Бойко помер, коли я ще ходив у 5 клас. До часу, коли почав займатися генеалогією, не дожив жоден родич, хто б знав потрібні дані.
Батька прадіда звали Сергій Іванович, народився він у 1888 році. А як звали його батька – Івана Бойка вже не відає ніхто. Дізнався б, але метричної книги за 1888 рік нема. А Іванів Бойків у селі Салогубівка жило до десяти. Хто з них мій предок? Іван Петрович Бойко? Іван Михайлович? Іван Степанович? Не можу визначити зі 100% точністю, що б не робив.
Так і «зависла» та гілка Бойків, яку потенційно можна прослідкувати до початку 18 століття й додати в дерево ще сотню-другу родичів. Усе тому, що не розпочав дослідження вчасно.
Чим довше зволікати, тим більше ризиків втратити інформацію назавжди. Війна тому підтвердження. Користуйтесь нагодою. Якщо це можливо, досліджуйте родовід сьогодні, щоб передати його у спадок нащадкам, котрі житимуть через століття після нас.
Влад Волинський
Одна думка “Не втрачаймо часу!”
Бойки це роди ,ох як цікаві в мене бойки по батьку так вийшло ,що народився в селі де кілька разів за різних обставин проводилася заміна населення,і от діда моєї бабусі 1925 року зіслали з м.грунь ,на хутір поряд з селом де я народився,були в кожній губернії кілька місць куди засилали з усієї імперії за різні провини ,винуватців.
Саме цікаве про бойків не знаю можливо хто ще таке бачив як хлопчик !!!90 років одружується на дівчинці 20 років і разом вони народжують кілька років підряд дітей це роки 1920 ☺️,цікаві вони ці бойки ,навіть статки свої продали перед розкуркулення,коні ,воли млина …