Чиншовики – шляхта чи ґонорові селяни?

У матеріалі «Чиншова шляхта Подільської губернії 1816 – 1820 років» ми торкнулися теми додаткової верифікації чиншової шляхти, що було продиктовано рішенням Правлячого сенату від 20 січня 1816 року. Зокрема, дослідники і поціновувачі історії могли ознайомитися із однойменної справою, яка віднайдена у фонді Подільської казенної палати ДАХмО.

Нагадаємо, що чиншовики – це шляхта або колишня шляхта, яка проживала в сільській місцевості і, орендуючи землі в магнатів або держави, сплачувала чинш (податок), як правило, у вигляді грошової ренти. Переважна більшість чиншовиків не отримала дворянство від російської окупаційної влади. Спочатку їх зарахували до стану однодворців, а після 1868 року, коли цей стан скасували, чиншовики примусово стали селянами.

Чиншовики могли передавати землю у спадкове користування, накладати на неї сервітути тощо, але титул власності залишався за первісним власником. Взаємини між власником і чиншовиком нормувалися законом або звичаєвим правом. Крім оплати грішми (або й замість неї), часто чиншовики віддавали частину врожаю власникові чи виконували на його користь інші повинності.

Інститут чиншовиків поширився в Україну із заходу. Чиншове землекористування практикувалося у Польському королівстві, починаючи з ХІV століття, а згодом воно стало відоме на території Великого князівства Литовського. На українських землях поширилося з поселенням на них польських і німецьких колоністів і тривало фактично до Жовтневого перевороту 1917 року.

В одному із фондів волосних правлінь ДАХмО вдалося віднайти унікальний документ, а саме: посімейний список чиншовиків с. Немиринці Проскурівського повіту Подільської губернії 1914 року (!). Йдеться про детальний перелік, в якому вказані ім’я, по батькові і прізвище голів родин, їхні дати народження, склад сімей, вік членів родини, назви сільських громад, за якими вони числилися, кількість землі, що вони мали викупити.

На жаль, це чи не єдиний документ такого характеру, який зберігся у фондах волосних правлінь ДАХмО. Детально з ним ознайомитися і скачати можна тут.

(ДАХмО, ф.99, оп. 1, спр. 1)

Я. С.