Пшездецькі – одна із найвпливовіших родин Правобережжя

В одній із справ Подільського губернського правління знайшов цікаві факти з літопису родини Пшездецьких. 7 серпня 1850 року тодішній голова сім’ї, граф Костянтин Михайлович у Проскурівському повітовому суді оформив «вверительное письмо» своєму сину Мечиславу. «Наклонные лета и расстроение от того физических сил не дозволяют мне заниматься делами…» – йдеться у документі. В зв’язку з цим він доручив синові займатися всіма без винятку справами, в тому числі маєтковими, підписувати документи тощо.

Через два дні, а саме: 9 серпня 1850 року Мечислав написав довіреність дворянину Войцеху Михайловичу Зарембі, який, вочевидь, виконував обов’язки юриста родини: «… На основании полной доверенности, данной мне отцом… прошу вас заняться всеми делами в судебных и присутственных местах губернского города Каменца-Подольского». Представник Пшездецьких отримав право подавати скарги, звернення, апеляції у вищі інстанції, укладати контракти і таке інше.

Родина Пшездецьких була надзвичайно впливовою на Правобережній Україні. Наприклад, Костянтин протягом тридцяти років займав посаду предводителя подільського дворянства і носив високий цивільний чин таємного радника, що в Російській імперії прирівнювалося до військового звання генерал-лейтенанта чи віцеадмірала. Особи, котрі мали такий чин, займали міністерські посади тощо.

Пшездецькі гербу Рох ІІІ близько двохсот років володіли містечком Чорний Острів та навколишніми землями, що позначилося на розвитку регіону і, без перебільшення, збагатило культурну спадщину північно-західного Поділля.

Предки Пшездецьких родом із Мазовії. Наприкінці ХVІ (або на початку ХVІІ) століття вони осіли у Великому князівстві Литовському, на території теперішньої Білорусі. Їхній родовід ведеться від землевласника Ошмянського повіту Петра Павла Пшездецького, який у 1638 році «nabył dobra Szemetowszczyzne»[1], тобто отримав у володіння село Шеметове недалеко від Мінська.

На світлинах (зліва направо): Антоній, Міхал і Костянтин Пшездецькі

Чорноострівський ключ став власністю Пшездецьких у 1750 році, коли Антоній, праправнук Петра Павла (за іншими джерелами – правнук), одружився з Катажиною Огінською, яка успадкувала цю власність від свого діда Міхала Сервація, останнього представника славетного роду Вишневецьких.

Старший син Антонія Міхал побудував у Чорному Острові величний маєток і перебрався в нього разом із родиною в другій половині XVІІІ століття. Сам Міхал вважав себе сповна місцевим мешканцем і навіть підписувався як граф чорноострівський. Згодом ключ перейшов у власність його сина Костянтина.

Вочевидь, Пшездецькі безболісно пережили крах Речі Посполитої. Як більшість магнатів Правобережної України та Білорусі, вони лояльно поставилися до окупаційної російської влади й швидко адаптувалися до нових політичних реалій, зберіг­ши таким чином свій статус та чималі статки.

(ДАХмО, ф.227, оп. 2, спр. 2071)

Я. С.  

[1] Pułaski К. Kronika Polskich rodów szlacheckich Podola, Wołynia i Ukrainy. – T. 1. – Warszawa, 1911. –  S. 152.