Смерть на березі Яромирки

(сільський детектив 1838 року)

15 лютого 1838 року на березі річки Яромирка, яка протікала через однойменне село Кам’янецього повіту Подільської губернії, знайшли тіло місцевої мешканці Ганни Боголи. Труп побачив рядовий Севського піхотного полку 2 гренадерської роти Григорій Бєлкін, який тоді квартирувався в селі. Жінка лежала ногами до води і була лише в сорочі. Ззовні здавалося, що її втопили, а потім витягли на берег. Наступного дня в село прибув пристав 3 стану Абаза і  «вольнопрактикующийся» лікар Точиньський. У результаті огляду тіла і його розтину лікар встановив, що жінка захлинулася водою. Що характерно, на її тілі були численні гематоми, сліди від побоїв.

Під підозру відразу потрапив чоловік покійної – Федір Богола. 31-річний селянин розповів, що вони з Ганною мали трьох дітей, але всі вони померли ще немовлятами. Перші два роки після одруження молодята жили душа в душу, але потім почали сваритися. Чоловік вважав основною причиною конфлікту, неспроможність дружини доглядати за чоловіком, мовляв, погана господиня. Років 5 тому вона втратила ліве око, хоча з кримінальної справи незрозуміло, за яких обставин. Події останніх днів за версією Федора виглядали так. 9 лютого він повернувся з містечка Купина, де був у справах. По дорозі заїхав у шинок, трохи випив горілки і подався додому. За його словами, нічого надзвичайного в той вечір не сталося, а раненько Ганна пішла до сусідки Ксеньки, дружини Луки Шевцевого, щоб позичити гречаного борошна. Після того Федір дружину більше не бачив, принаймні, живою. Зранку він поїхав у село Кривчик, повіз поміщицьке збіжжя. Коли повернувся, жінки вдома так і не було.

Численні свідки розповіли приставу Абазі, що Федір регулярно бив дружину. Про це знало все село. А головною причиною такої неприязні була інша жінка, зокрема, Марина, дружина Якова Щепанишиного, з якою Федір вже багато років підтримував інтимні стосунки. Потім 21 мешканець Яромирки під присягою підтвердив той факт, що Федір зраджував дружині і люто її ненавидів. Важливі покази для слідства дала малолітня сестра Федора – Марія, яка проживала разом із подружжям. 14-літня сирота розповіла, що того вечора Федір приїхав напідпитку і відразу накинувся на дружину з кулаками, вимагаючи вечерю, після чого Ганна вибігла з хати. Федір ніби за нею не виходив, але Марія невдовзі лягла спати, тому достеменно не знає, чи шукав брат жінку. Більше того, дівчинка проговорилася, що після зникнення дружини, Федір наполегливо просив сестру нікому не казати про бійку і якщо доведеться, то синхронно свідчити з ним і про борошно, і сусідку Ксеньку.

Ще одна цікава обставина: селяни, зокрема, Марія Піонтковська, Євдокія Каспрова та інші чули того вечора, як біля річки хтось двічі пронизливо закричав «Ґвалт, рятуйте». Свідки твердили, що то був жіночий голос. Ксенька Шевцова в свою чергу категорично заперечила, що Ганна приходила до неї за борошном, а Марина Щепанишина зізналася приставу, що давно зраджує чоловікові із Федором Боголою. Все опосередковано вказувало на те, що таки чоловік вкоротив віку своїй дружині. У Боголи навіть провели обшук, але нічого не знайшли.

Становий пристав взяв Федора під арешт і відвіз до Кам’янця-Подільського. Слідство тривало недовго. 27 квітня 1838 року повітовий суд ухвалив рішення залишити Федора Боголу під підозрою і передати під нагляд поліції. Вказаний статус передбачав поновлення слідства у разі отримання нових фактів у справі про смерть селянки. Річ у тому, що були лише опосередковані докази провини чоловіка, а сам він не зізнався у вбивстві. Така собі презумпція невинуватості ХІХ століття. Крім того, суд поінформував Подільську духовну консисторію про прелюбодіяння Федора Боголи і Марини Щепанишиної, щоб їм призначили єпитимію. 20 травня того року Палата карного суду Подільської губернії схвалила вказане рішення. Що стосується церковного покарання, то лише відомо, що римсько-католицька консисторія призначила 3-місячну єпитимію Марині при Грудецькій (йдеться про місто Городок – авт.) жіночій богадільні. Отже, Щепанишина була католичкою. Скільки і якого покарання отримав Федір – невідомо.

На закінчення можна підсумувати, що ми не отримали відповідь на головне питання: чому і як померла (загинула) Ганна Богола. Для когось вина чоловіка тут незаперечна. Коли заснула сестра, він міг піти за дружиною, щоб повернути її додому, а коли та відмовилася, втопив її у річці під час нового нападу люті. А, може, Ганна сама собі вкоротила віку, не витримавши постійних знущань? А Федір, як людина тямуща, всіляко брехав і вивертався, бо розумів, що підозра відразу впаде на нього. Цю таємницю Богола, очевидно, забрав із собою в могилу. Як думаєте, від чого померла його нещасна дружина?..

(ДАХмО: ф. 197, оп. 1, спр. 351)

Ярослав Сумишин