Список черниць як додаткове екзотичне генеалогічне джерело?

Продовжимо аналіз додаткових генеалогічних джерел. Як я вже зазначав у попередніх матеріалах, такі архівні документи можна відшукати у багатьох фондах, причому окремі з них можуть виглядати відверто екзотично і, на перший погляд, не мати жодного відношення до родознавства.

Наведу приклад. Нещодавно мені потрапив до рук список черниць Браїлівського жіночого монастиря (нині – смт Браїлів Жмеринського району Вінницької області) за 1917 рік. Справа зберігається у фонді Подільської духовної консисторії ДАХмО. Зрозуміло, йдеться про жінок, які не дали потомство, а тому апріорі не можуть бути чиїмись прямими предками. Проте інформація про черниць може зацікавити не лише краєзнавців чи поціновувачів церковної історії, а й генеалогів, котрі проводять комплексні генеалогічні дослідження, детально вивчають той чи інший рід, відповідно всі бічні гілки, а також відновлюють невідомі сторінки сімейної історії.

Отже, що можна цікавого довідатися у списках браїлівських черниць? Сам монастир був збудований у 1778 року тодішнім дідичем Браїлова і навколишніх поселень Францишком Потоцьким для монахів Тринітарського ордену. У 1832 році самодержавна влада відібрала монастир у католиків і віддала у підпорядкування Російській православній церкві. А в 1845 році туди перевели жіночу обитель, яка знаходилася у Вінниці.

Так ось, в самому списку ми можемо отримати детальні дані на кожну послушницю: ім’я, прізвище ім’я та по батькові в миру, звідки родом, з якої родини, вік, освіта, за яких обставин і коли потрапила в монастир, на яких посадах перебувала, нагороди, як характеризується та інше. Також у справі можна довідатися про сам монастир, його історію, господарську діяльність.

Подивитися справу і її скачати можна тут.

(ДАХмО, ф.315, оп. 1, спр. 9330)

Я. С.