«Син помер нехрещеним через недбалість батьків»

Наші предки намагалися охрестити своїх новонароджених дітей якомога швидше. Принаймні, наскільки це було можливо, часто навіть у день народження. Ця тенденція наочно спостерігається під час вивчення метрик, коли звертаєш увагу на дату народження і хрещення.

Причина такої тенденції – релігійні переконання наших предків. Вони вважали, що у випадку смерті душа нехрещеної дитини не потрапить до раю. Оскільки дитяча смертність була дуже високою, то провести обряд намагалися якнайшвидше. Коли дитина народжувалась хворою чи недоношеною («слабкою») охрестити мала право навіть баба-повитуха, щоб врятувати душу немовляти.

Водночас побутує думка, що так зване швидке хрещення одразу після народження могло бути причиною ранньої смерті, особливо в холодну пору року. Дитину занурювали у воду, вона мерзла і могла застудитися. Виходить, що дбали про душу, але прискорювали фізіологічний кінець.

Через особливості тодішнього християнського світогляду смерть неохрещеного новонародженого була трагедією. На підтвердження наведу випадок із своєї практики. Якось знайшов метрику про народження у жінки-дворянки двійні. Одна дитина відразу померла, а у записі про її смерть читаємо: «Сын умер до крещения по небрежности родителей».

Ще одна особливість. Наші предки, зазвичай, не вибирали імена своїм дітям!

До початку ХХ століття це робили священики під час хрещення. Ім’я залежало від дня, коли син чи дочка з’явилися на світ. Якщо хлопчик народився, коли церква відзначала день Миколи, то його так і називали. Якщо дівчинка, скажімо, – у день Марії, то вона отримувала це ім’я. Помітки про найменування дитини на честь конкретних святих можна інколи побачити у метричних книгах.

Звідси походить вислів, який і досі можна почути від старожилів: «охрещена як Параска» або «народився на Івана». Літні люди можуть не згадати точний час народження предка, але знають на який день церковного календаря припадають іменини. До речі, ви могли помітити, що бабусі з дідусями саме так кажуть на день народження. Із тої ж традиції – святкувати «день ангела».

Якщо ви не знаєте точної дати народження свого предка та хочете пришвидшити пошук, звертайте увагу на ті дні, коли церква вшановувала святого з відповідним іменем.

Влад Волинський