У контексті історичних подій
«Вдовий вид» Ганни Криворучко
У 1857 році Подільська духовна консисторія звернулася до Палати карного суду (далі – Палата) з проханням розглянути справу про багатоженство Ганни Криворучко. Тоді така провина підпадала під кримінальну відповідальність.
Церковне начальство, переглядаючи шлюбні обшуки (більш детально про такі документи читайте в матеріалі «Шлюбний обшук як рідкісне генеалогічне джерело») містечка Карвасари Кам’янець-Подільського повіту, виявило, що 42-річна Ганна Криворучко (прізвище по першому чоловікові) у 1852 році взяла шлюб з відставним солдатом, мешканцем с. Пукляки Федором Дідухом, хоча на той момент була заміжня. Річ у тому, що чоловіка Ганни – Михайла Криворучка (він же Вушко) в 1830 році забрали у рекрути. Молодята прожили у шлюбі менше року. Про Михайла більше ніхто нічого не чув, і всі вважали солдатку вдовою. Лише через 22 роки вона вдруге вийшла заміж. Обряд вінчання в карвасарській Хрестовоздвиженській церкві провів приходський священник Володимир Зозулинський (про ще одну подію, яка трапилася у вказаному приході, читайте в матеріалі «Нанесения обиды храму Божия»).
Проте виявилося, що вдова не мала на руках документу під назвою «вдовий вид», який би засвідчував смерть її чоловіка і давав право на одруження. Поки світська влада проводила слідство, церковне начальство усунуло Зозулинського з приходу і заборонило отцю Володимиру займатися душпастирською діяльністю.
Дізнання затягнулося на 11 років (!). Палата дала доручення провести слідство Кам’янець-Подільському повітовому суду, де справа з незрозумілих причин пролежала багато років, поки духовенство знову не звернулося до суду. Врешті-решт слідство завершили, і в 1868 році Палата ухвалила рішення… звільнити від відповідальності Ганну Криворучко і її другого чоловіка Федора Дідуха.
Суд визнав, що підозрювані порушили закон, оскільки не мали документів, які б дозволяли вступати в шлюб. Слідчі з’ясували, що Ганні видали лише рекрутський білет. Цей документ лише надавав їй статусу солдатки, але не давав права на одруження. Водночас суд взяв до відома об’єктивні обставини справи про те, що перший чоловік Ганни знаходився невідомо де більше двох десятиліть, причому цю інформацію офіційно підтвердив так званий Інспекторський департамент, тобто державна інституція. Що стосується отця Володимира, той отримав від суду сувору догану. Крім того, Палата зобов’язала єпархіальне начальство визначитися із законністю шлюбу, враховуючи матеріали слідства.
Отже, в результаті багаторічної судової тяганини найбільше постраждав батюшка, адже священник 11 років був усунутий від приходу, тобто фактично позбавлений засобів до існування. На момент винесення вироку подружжю Дідухів вже виповнилося по 60 років або близько цього. Чи визнало церковне начальство їхній шлюб законним – інформації немає. Проте сумнівно, що будь-яке рішення могло суттєво вплинути на життя літніх людей…
(ДАХмО: ф. 197, оп. 1, спр. 816)
Я. С.



