Будівництво дзвіниці, яке тривало 64 роки

Подекуди ми натрапляємо на архівні документи, які становлять подвійний інтерес. Наприклад, у справі «Про будівництво дзвіниці в містечку Миколаїв Подільської губернії» (1860 – 1877 рр.), крім цінної краєзнавчої інформації, подибуємо перелік місцевих мешканців, що пожертвували гроші. Зазначений список є додатковим генеалогічним джерелом, в якому можна знайти своїх предків.

Отже, благочинний священник Афанасій Левицький поскаржився єпископу Подільському і Брацлавському Іринарху на місцевого поміщика Костянтина Пшездецького, який не дотримався своїх обіцянок і не допоміг приходу Свято-Покровської церкви м. Миколаїв звести дзвіницю. Будівництво розпочалося ще в 1828 році, а в 1852 граф знову пообіцяв виділити такі необхідні кошти, але вкотре підвів, бо виїхав на лікування до Варшави. До речі, там він невдовзі помер. Його син, новий власник містечка Мечислав Пшездецький теж проігнорував будівництво.

Знаходячись у безвиході, приходський священник Василь Любинський в 1875 році звернувся до Подільської духовної консисторії з проханням зареєструвати книгу для збору коштів. Селяни обрали свого уповноваженого, зокрема Якова Проскурівского, якому вдалося за місяць поповнити скарбничку на 20 рублів і 8 копійок. Коли Яків Проскурівський захворів, пожертвами зайнявся Іван Фомович Романович. Через бідність прихожан, які самотужки фінансували роботи, будівництво дзвіниці було завершено лише в 1892 році, тобто тривало 64 роки! Витрати склали 75 рублів сріблом – неабияка сума на той час, тим більше для селян.

Вашій увазі список місцевих мешканців, які пожертвували кошти на будівництво дзвіниці: Дмитро Рожнятовський, Іван Черевичник, Гнат Бужанський, Андрій Шелестюк, Михайло і Пилип Друзюки, Іван Каспрук, Йосип Якубовський, Василь Кравчук, Янко Якубовський, Федір Кравчук, Максим Черевичник, Дем’ян (прізвище нерозбірливо), Кость Черевичник, Леонтій Якубовський, Порфирій Романович, Йосип Крищук, Фома Шелестюк, Гнат Черевичник, Дем’ян Мельничук, Антон Якубовський, Феофан Шелестюк, Кость Фірлей, Василь Ковальський, Василь Репула, Антон Дубіщук, Йосип Коломійчук, Володимир Бугайчук, Сава Збаравський, Демид Рувніцький, Йосип і Войцех Опалянчуки, Франко Шедмашевський, Онуфрій Маландюк, Іван Бондарчук, Антон Бондарчук (батько афонського ченця), Олександр Бондарчук, Філімон Друзюк, Микола Черевичник, Іван Троян, Семен Ковальський, Іван Розумань, Іван Жовтянецький, Микита Буєцький, Мефодій Онуфрієвич, Дем’ян Ковальський, Іван Лаштун, Павло Смуляк, Іван Говоровський, Андрій Черній, Авксентій Кравчук, Василь Черевичник, Василь Ткачук, Петро Янішевський, Іван Сасук, Тимофій Якубовський, Василь Шклярук, Іван Янішевський, Панько Скицюк, Фелікс Машталір, Петро Ретьман, Шимон Томкевич, Пилип Захаревич, Стефан Стефанович, Іван Турчинський, Михайло Стефанович, Стефан Шелестюк, Пилип Римар, Семен Шелестюк, Семен Янішевський, Іван Буєцький, Семен Гудзь, Йосип Каспрук, Йосип Черевичник, Сидір Шелестюк, Яків Зволяк, Овксентій Шелестюк, Петро Турчинський, Антон Шедмашевський, Іван Максим’юк, Степан Іжевський, Степан Олійник, Василь Козловський, Петро Стельмащук, Василь Козловський, Онуфрій Черній, Максим Олійник, Антон Іжевський, Яків Якубовський, Микита Коломійчук, Йосип Турчинський, Семен Буєцький, Олексій Ковальський, Олексій Коломійчук, Онуфрій Зюбровський, Іван Якубовський, Василь Тютюнник, Захарій (прізвище нерозбірливо), Семен Адамчук, Леонтій Шелестюк, Антон Романюк, Лавр Січкар, Іван Гребенюк, Адам Якубовський, Петро Мельничук, Федір Опалянчук, Петро Дубіщук, Йосип Фіялковський, Роман Черній, Матвій Глухов, Кость Якубовський, Григорій Олехніцький, Іван Олійник, Григорій Венгренюк, Петро Крищук, Максим Береза, Василь Говоровський, Василь Шелестюк, Йосип Черній, Федір Гудзь, Савва Черній, Михайло Шелестюк, Лука Килюк, (ім’я нерозбірливо) Янішевський, Климентій Боб, Демид Рудницький, Сава Зборовський, Лук’ян Кушнірук, Сава Черевичник, Михайло Потравний, Кіндрат Стрихар, Сидір Борисевич, Андрій Магута, Андрій Кушук, Артем Сасук, Ананій Шелестюк, Іван Дробот, Василь Лаштун, Іларіон Проскуровський, Матвій Царук, Антон Березовський, Іван Білозор, Михайло та Андрій Панасюки, Гаврило Романович, Федір Шелестюк, Василь Друзюк, Максим Черевичник, Іван Березовський, Матвій Мудрий, Семен Опалянчук, Василь Дубіщук, Онуфрій (прізвище нерозбірливо), Антон Романович, Іван Ретьман, Феодосій Шелестюк, Микифор Крамар, Іван Томкевич, Пилип Тарнавський, Антон і Гнат Коломійчуки, Іван Шклярук, Тимофій Шелестюк, Володимир Боб, Василь Струковський, Захар Шклярук, Дем’ян Сторожук, Сава Данилюк, Іван Хом’як, Дем’ян Римар, Павло Боб, Кирило Ошур, Костянтин Розумань, Іван Ферлей, Прокіп Милинчук, Семен Щур, Костянтин Черевичник, Мефодій Гудзь.

Розписалися за неписьменних Василь Стручковський і Василь Ковальський. Що цікаво, серед тих, хто зробив пожертву на храм, були католики і, зокрема, члени змішаних родин.

На головному зображенні: Свято-Покровська церква м. Миколаєва, збудована наприкінці ХVІІІ ст. коштом князя Адама Чарторийського та на пожертви парафіян. Збереглася до наших днів.

(ДАХмО: ф. 315, оп.1, спр. 3143)

Людмила Шостацька

Від редактора. Цей матеріал як ще одна ілюстрація до теми про надзвичайну корисність додаткових генеалогічних джерел. Коли готував текст до друку, звернув увагу на декілька прізвищ у списку сільських благодійників. Дуже ймовірно, що Степан і Антон Іжевські є миколаївським відгалуженням роду, до якого належать мої троюрідні сестри з м. Чорний Острів, що знаходиться неподалік. Звичайно ж, мої кузини про це не знають, але підтвердження такої версії дасть підґрунтя для подальших пошуків і відкриттів. Схожа ситуація з Демидом Рудницьким, який теж може мати стосунок до дерева нашого польського колеги-дослідника, рід якого бере свій початок у Захарівцях і Лапківцях, селах тієї ж місцевості.