Ярослав Сумишин

Доброго вечора, ми з Поділля

«Доброго вечора, ми з України!». Ця фраза стала своєрідним символом нашої держави, особливо під час війни. Але легендарний вислів міг звучати дещо по-іншому, якби Тарас Григорович народився, скажімо, у подільському чи волинському селі. В такому разі ми можливо б з гордістю казали: «Доброго вечора, ми з Поділля або з Волині», бо Кобзар настільки би возвеличив якийсь з цих регіонів (у своїй творчості), що в майбутньому таку назву отримала вся наша земля. Власне, так сталося і з назвою «Україна». Є багато версій щодо походження цього слова, але в Речі Посполитій, зазвичай, так називали лише територію Брацлавського і Київського воєводств, тобто ту частину руських земель, яка до 1569 року входила у Велике князівство Литовське. Шева народився і виріс на Київщині, саме тому слово «Україна» звучить у кожному його вірші.

P.S. Навіяно під час роботи з генеалогічними джерелами. На фото метричний запис 1763 року уніатської церкви села Водички Летичівського повіту Подільського воєводства. Хтось із причету записав, що 12 лютого помер якийсь Мирон Козак з України. Зрозуміло, що йдеться про зайшлу людину, мешканця Брацлавського або Київського воєводства, тобто жителя іншого регіону під назвою «Україна»…