Домашній арешт княгині Четвертинської

Цього місяця виповнюється 160 років від початку Січневого повстання. Його ще називали польським як і аналогічний заколот 1830 – 1831 років. Проте така назва мінімум некоректна, оскільки у збройному спротиві колоніальній політиці Російської імперії, крім поляків, брали участь білоруси, литовці та українці. Це якщо ми розглядатимемо його учасників через призму етнічної приналежності. До вересня 1864 року постання, яке набуло характеру партизанської боротьби, було придушено. Російський уряд нещадно розправився з бунтарями: сотні стратили, тисячі відправили до Сибіру або віддали до війська, а їхнє майно конфіскували.

Самодержавна влада також жорстко реагувала на будь-які спроби допомогти повстанцям або навіть висловити співчуття. Так, у 1863 році під слідство навіть потрапили княгиня Казимира Четвертинська і її донька Яніна. Їхнє родинне гніздо знаходилося в с. Антопіль Ямпільського повіту Подільської губернії. Дворянкам інкримінували «приготовление разных снарядов к польскому мятежу», а Яніні ще й – «распространение между крестьянами непозволительных толков и сочувствие к польскому восстанию». Під час обшуку поліція знайшла лише стару рушницю, сім сідел і 72 дерев’яні дрючки. Слідчі опитали челядь, а це майже 30 осіб, але ніхто жодних приготувань до заколоту не помітив: провіант заготовляли винятково для потреб двору, а дрючки призначалися для облаштування кущів у панському саду. Водночас місцеві мешканці Йосип Жабицький і Василь Муха повідомили, що молода княгиня закликала селян не боятися поляків, тобто учасників повстання, і зустрічати їх не вилами та сокирами, а хлібом і сіллю. За її словами, коли утвердиться польське управління, стане легше жити, бо російська влада стягує занадто великі податки. Інші свідки не підтвердили покази Жабицького і Мухи, а Яніна всі звинувачення відкидала.

Справа княгинь Четвертинських набула широкого розголосу в дворянському середовищі, і київський генерал-губернатор взяв її під особистий контроль. Коли стали відомі нові деталі, було проведене додаткове слідство. Врешті-решт Яніна Четвертинська отримала три місяці домашнього арешту за розповсюдження шкідливих чуток. Що цікаво, того ж року за вироком Київського поліцейського суду Яніна була засуджена до штрафу 350 рублів «за заявление польского патриотизма».

Життя трагічно склалося для молодої шляхтянки. Вона з дитинства захоплювалася музикою, навчалася у Венеції, Парижі, писала власні композиції і сама ж їх виконувала. Яніна також була талановитою поетесою, її вірші читали навіть при дворі Наполеона ІІІ. Четвертинська вийшла заміж за волинського землевласника Адольфа Єловицького. Коли 1865 року в подружжя народився хлопчик, Яніна переплутала ліки, які дитині прописав лікар, і немовля померло. Княгиня не змогла пережити трагедію і у віці 25 років теж покинула цей світ.

(ДАХмО, ф. 197, оп. 1, спр. 2248)

Я. С.