Ерекція на землі, надані церкві Розарію Діви Марії (с. Педоси)

На світлинах документ 1777 року, який публікується вперше. Це ерекція на землі, надані церкві Розарію Діви Марії села Педоси, яке входило до Чорноострівського ключа і в другій половині ХVІІІ столітті і було у власності родини Пшездецьких. Йдеться про Летичівський повіт Подільського воєводства.

Довільний переклад

«Задля поширення хвали Божої і поклоніння святим, за погодженням з Леоном Шептицьким, біскупом Львівським Галицьким, на підставі давнішньої ерекції ґрунту, наданої для парохів церкви Педосовецької під титулом Розарію Панни Марії, яку підтверджую у теперішньому часі на підставі юридичних канонів, а саме Замойського синоду від Апостольської столиці.

Майданчик, на якому стоїть резиденція священника і ростуть два сади, має площу на пів дня орання. Ця територія межує з одного боку із садом орендарським, а з іншого – із садом Петра доктора, причому одним кінцем дотикається до Полока, а іншим – до Франка Кравчука, тобто пролягає по дорозі, яка йде за селом. Поле орне від села Водички на три шнури, причому в кожному з них має бути площа на 4 дні орання. Межі цього поля: границі села Водички і села Лапківці. Також лан прилягає до болота чи озера, за березовим гаєм і дотикається до поля орендарського. Друге поле розташоване за першим на три шнури, днів 12 орання. Вище цей лан межує з угіддями Яска Коропацького, а нижче – Семка Комара. Ще межує з зятем Войтка Рудого, де кордон з Лапківцями і Водичками. При цьому полі є церковна пасіка, яка належить братству. Третє поле знаходиться з боку Чорного Острова на три шнури, днів 12 орання. Воно починається від ставу і закінчується за «sucholowkach» полів чорноострівських. Від Рідкодуб межує з наділом Семка Комара, а з іншого боку із землею зятя Войтка Рудого і тягнеться повз сіножать Шмарника.

Церковна сіножать має 36 косарів і називається Поповою долиною. Вона межує з ділянками Міхала Мазура Ямкового і Бартка Лесного, а також впирається в малашовецьку дорогу, дотикається до границі з Водичками і ставка на межі із с. Війтівці. Вище ставку пароха війтовецького знаходиться церковний хутір із садом, який закладений ансесорами пароха. Хутір із садом тягнеться аж до Водичок. Сіножать на 6 косарів знаходиться поруч і межує з границею водицьких земель. … поставив печатку і підписав у Варшаві Міхал Пшездецький 21 травня 1777 року».

(НМЛ, РКЛ – 693)