«Кацапи геть з нашої землі!»

У фонді Проскурівського окружного комітету Комуністичної Спілки Молоді України ДАХмО натрапив на цікавий документ: «Сводка о политических настроениях и политико-моральном состоянии Пограничной охраны и войск ГПУ Украинского округа» від 1 вересня 1928 року. Йдеться про прикордонні війська СРСР, які стояли на границі з Польщею по річці Збруч.

Так ось, попри ідеологічну спрямованість, документ містить факти і цифри, які заслуговують на увагу. Наприклад, червоноармійці, загалом схвалюючи політику партії і совіцької держави, але виявляли відверте невдоволення багатьма аспектами радянської дійсності, зокрема, ціновою політикою, податками тощо. Бійці із селянського середовища насторожено, а подекуди навіть вороже ставилися до своїх товаришів по службі з робітничого класу. У своїй більшості селяни вважали, що влада думає лише про робітників, створила їм найкращі умови праці, а тому пролетаріат є більш матеріально забезпечений.

Значна частина червоноармійців негативно ставилася до можливої війни із світовим капіталізмом і не палала бажанням захищати соціалістичну вітчизну. «Всячески буду стараться не попасть на фронт, так как защищать мне некого, кроме Соввласти, которая мне ничего не дала», – казав один із бійців. А в 4-му полку політруки виявили 12 листів, в яких солдати писали своїм рідним, що війни треба всіляко уникати. Ба більше, в 25-му прикордонному загоні декілька червоноармійців висловилися вкрай жорстко: «Если будет война, то первым догом будем бить коммунистов и комсомольцев». Або: «Скоро будем делать другую революцию, и тогда первым долгом будем бить главарей, комсостав и всех, имеющих партбилеты».

Окремі бійці були вкрай невдоволені політикою радянської влади. У довідці наголошується, що це переважно «зажиточные красноармейцы». Так ось, їхні головні тези полягали в наступному: влада розорює селянство, між царським і радянським ладом немає різниці, комуністи обманули, говорячи про рівність. А дехто з невдоволених не приховував свою рішучість до жорстких дій, зокрема, бити і вішати комуністів та представників влади. У звіті повідомляється, що ці червоноармійці були взяті на спеціальний облік і за ними встановлене спостереження.

Серед рядового складу процвітав антисемітизм і національна ворожнеча. Наприклад, лише за місяць часу в Прикордонній охороні Українського округу було зафіксовано 11 випадків антисемітських проявів. Основні тези: євреї зайняли основні посади в державному апараті, всюди єврейське засилля, євреї не бажають фізично працювати, а тому пригноблюють інші національності.

І що стосується національної ворожнечі. У тому ж 25-му прикордонному загоні було зафіксоване протистояння між червоноармійцями-росіянами з одного боку та українцями і молдаванами з іншого. Москалі називали молдаван мамалижниками, а українців – хохлами. Натомість останні допускали вирази «Кацапи геть з нашої землі!».

Підписав звіт начальник управління прикордонної охорони і військ ГПУ України Бистрих і його помічних з політроботи Сороцький.

Треба зазначити, що інформацію активно збирали «особісти», в тому числі проводячи люстрацію кореспонденції, іншими словами – активно читаючи приватні листи особового складу.

Як бачимо, наприкінці 20-х років настрої і дисципліна в лавах Червоної армії були не на найвищому рівні, але диктатура в Радянському Союзі тільки набирала обертів.

(ДАХмО: П-1603, спр. 225)

Я. С.