Любовні пристрасті в Симбірському піхотному полку

У 1862 році Подільська палата карного суду розглядала одну пікантну справу. Підсудною фігурувала Марія Віцентіївна Гур’янова, яка звинувачувалася в отруєнні свого чоловіка, унтер-офіцера Йосипа Гур’янова. Жінка нібито намагалася реалізувати свій задум через свого коханця, рядового Симбірського піхотного полку Кирила Васькова. Останній кинув отруйні зерна у тарілку із супом Йосипа Гур’янова, а зілля нібито приготувала Марія.

Спочатку слідством займалося військове відомство, яке залишило Васькова під сильною підозрою. Тобто факт злочину не довели. Жінка також не зізналася, що перебувала у любовному зв’язку з Васьковим. Під час допитів вона наполягала, що бачила як Васьков висипав у суп чоловіка якогось порошку, мовляв, від кашлю. Тому чоловікові нічого не сказала.

Коли Симбірський піхотний полк, розквартирували в м. Бар, справа надійшла на розгляд Подільської палати карного суду як суду другої інстанції. 18 грудня 1862 року Палата ухвалила рішення залишити Марію під підозрою, а щодо любовного зв’язку – передати її до духовного суду, повідомивши про рішення Подільську духовну консисторію. Цивільний губернатор невдовзі вирок схвалив.

А далі розпочалася службова тяганина, бо поки справа перебувала на розгляді в Подільській палаті карного суду, полк перевели до м. Велюнь Царства Польського. Відповідно поінформували Варшавську духовну консисторію. Водночас у Варшаві вирішили, що духовний суд над солдаткою Марією Гур’яновою має здійснити військове відомство, переадресувавши справу до головного священника армії і флоту Росії, члена Правлячого синоду Василя Кутневича.

Останній теж, як то кажуть, теж з’їхав з теми, поінформувавши, що Йосип Гур’янов 23 листопада 1860 року виключений із списків полку «по неспособности и вместе с женой убыл на родину в Калужскую губернию, Мосальский уезд, с. Любимское». Лише згодом Калузька духовна консисторія повідомила своїм подільським колегам, що Марія Гур’янова була піддана церковній епітимії на 7 років через перелюб.

З матеріалів справи лише не зрозуміло, яка була причина звільнення Йосипа із військової служби. Можливо, саме через те отруєння – чоловік вижив, але став непридатний для армії. Матеріали справи цей факт замовчують…

(ДАХмО, ф.197, оп. 1, спр. 1397)

Я. С.