На каторгу в 14 років

Про кримінальну відповідальність в ХІХ столітті. 14 грудня 1856 року сталася пожежа в присілку Шипинки Могилівського повіту Подільської губернії – загорівся будинок місцевої поміщиці Токаржевської. Правда, люди швидко прибігли і вогонь загасили, оселя землевласниці не постраждала.

Розпочалося слідство. Під підозру відразу потрапив дворовий хлопчисько Созонт Когут. Зокрема, селянин Микола Хомів розповів слідчому, що Когут приходив до нього напередодні і вихвалявся тим, що планує пустити півня на господарський будинок. 14-річний Созонт всіляко відхрещувався від своєї причетності до пожежі, казав, що жартував і нічого подібного навіть у думках не мав.

Хлопчика відразу арештували і помістили до Могилівської міської тюрми. Згодом Когут зізнався у підпалі панського будинку, хоча через деякий час відмовився від своїх показів. При цьому він звинуватив станового пристава Левицького, котрий нібито бив Созонта і в такий спосіб домігся зізнання хлопчика.

Врешті-решт слідство, яке тривало майже пів року, закінчилося. 29 липня 1857 року Подільська палата карного суду ухвалила рішення, згідно з яким Созонт Когут отримав 6 років і 8 місяців каторжних робіт. Невдовзі Правлячий сенат рішення схвалив. Такі страшні наслідки мала дитяча дурість. Адже слідство встановило, що хлопчик підпалив будинок, бо не хотів виконувати якусь роботу. Мовляв, згорить панська оселя, і йому не доведеться працювати…

(ДАХмО, ф.197, оп. 1, спр. 1326)

Я. С.