Опис ґрунтів рідкодубської церкви, освяченої 28 липня 1754 року

…Рідкодубська церква Вознесіння Господнього побудована на пагорбі посеред села. З цього підвищення видно гору, що стоїть за болотом на південь від поселення, в тому місці, де пролягає межа між селами Педоси і Лапківці.

Територія цвинтаря мала квадратну форму. Периметр кладовища становив 464 львівські лікті (1 лікоть – 59,6 см.), тобто кожна сторона мала по 116 ліктів. Межі плебанії, на території якої знаходилися господарські будівлі та сад біля церкви, проходили вздовж дороги на Чорний Острів довжиною 130 ліктів, вздовж рову, який відділяв парафію від поля (200 ліктів), з боку села (200 ліктів) і з боку долини (156 ліктів). Всього периметр плебанії становив 686 ліктів.

Одне церковне поле знаходилося з боку Чорного Острова, а точніше: над хутором Стефана Лисоконя і поруч із землею Андрушка Яцишиного на днів 12. Цей парафіяльний лан мав 1720 ліктів за периметром. Друге поле розташовувалося біля ставків і мало аналогічну площу. Ще один церковний лан такого ж розміру знаходився поблизу хуторів, над шляхом від Чорного Острова до с. Дзеленці.

Сіножать на 15 косарів лежала в квасовій долині, не враховуючи дубово-березового запусту, який належав чорноострівському маєтку. На косовиці стояла парафіяльна пасіка. Одна з чотирьох меж сіножаті проходила над ставком Яцишина і мала довжину 269 ліктів. Ще одна межа тягнулася на 500 ліктів вздовж рову, за яким починалися дзеленецькі поля, аж до закопу. Третя прямувала на схід по долині, маючи 269 ліктів, а четверта проходила на південь аж до криниці і ставка. Остання межа мала 500 ліктів, а всього периметр сіножаті становив 1538 ліктів.

Склав опис С. Громницький у четвер, 20 грудня 1761 року. Завірив граф Антоній Пшездецький в 1766 році.

(НМЛ, РКЛ – 693)