Приниження РПЦ у Кам’янці: хто вкрав «скріпну» медаль?

10 січня 1855 року протоієрей Віктор Лабейковський написав рапорт до Подільської духовної консисторії, повідомивши церковному начальству про зникнення із Свято-Миколаївського храму Кам’янця-Подільського пам’ятної срібної медалі про так зване возз’єднання Унії з російським православ’ям. Вочевидь, «реліквію» відчеканили після 1839 року, коли Москва остаточно знищила Унійну церкву.

Медаль зберігалася в позолоченому хресті, який знаходився за престолом на пірамідальному підвищенні. Священник виявив зникнення наприкінці 1854 року і відразу задіяв всі свої можливості, щоб знайти медаль, але марно. Лабейковський навіть не мав жодної версії або підозри, після чого повідомив про надзвичайну подію своє начальство.

Консисторія ухвалила рішення звернутися до кам’янецької поліції. Крім того, духовенство визначило благочинного протоієрея Юліана Лотоцького відповідальним за проведення розслідування разом з представником поліції. Владна інституція в свою чергу делегувала повноваження на проведення слідства приватному приставу (чин у поліції – авт.) 2-ї частини П’ятницькому.

На жаль, у справі Подільської духовної консисторії немає інформації про результати розслідування. Водночас матеріали містять декілька документів 1864 року, зміст яких дає підстави зробити висновок, що медаль і зловмисників так і не знайшли.

Навряд чи московські попи переймалися вартістю цієї «реліквії». Для Російської православної церкви така медаль була символом їхньої перемоги над Унією і знищення ненависної для Москви Унійної церкви, яка була законною спадкоємицею Київської митрополії. Звідси і болісна реакція, адже вказана крадіжка виглядала як приниження.

(ДАХмО: ф. 315, оп. 1, спр. 2842)

Я. С.