Скандали смотрителя Кунашевського

У 1848 році Чорноострівське дворянське училище струсонув скандал. 24 червня місцевий мешканець Генріх Лавинський написав скаргу попечителю Київського навчального округу генерал-майору Олександру Траскіну. Чорноострівський дворянин повідомив, що штатний смотритель училища, надвірний радник Петро Кунашевський всіляко покриває негаразди, які існують в навчальному закладі.

А все розпочалося з того, що Лавинський звернувся до Кунашевського із пропозицією взяти на утримання загальні квартири училища, де проживали учні. Смотритель відмовив, причому в жорсткій формі, мовляв, його влаштовує тодішня утримувачка, вдова Буцкевич, тому «прошение» дворянина Кунашевський визнав недоречним і взагалі не взяв до розгляду. Вочевидь, після цього Лавинський образився і вирішив помститися, написавши скаргу київському начальнику.

У листі Генріх повідомив Траскіну, що в Чорному Острові поширюються «дурные общенародные толки» про безпорядки на загальних квартирах. Серед прислуги пані Буцкевич нібито є жінки розпусної поведінки, дві служниці вже завагітніли невідомо від кого, ще одна була з ознаками сифілісу на обличчі. А нещодавно один з учнів був упійманий з дівкою Олександрою Охиць в одній із кімнат в «непристойному становищі». Водночас сама Буцкевич нібито покалічила казенного селянина Язвінського, порізавши йому вухо ножем.

Крім того, на ситуацію в училищі почали жалітися батьки, котрі все більше висловлювали тривогу і могли забрати своїх дітей. Ще однією причиною невдоволення рідних стало незадовільне харчування їхніх чад. Лавинський для прикладу навіть навів меню училища, яке не вирізнялося багатством і вишуканістю страв. І головне – дії і рішення Буцкевич нібито покривав Кунашевський, маючи з цього якусь вигоду. Принаймні, такий висновок зробив Лавинський у своїй скарзі[1].

Зазначені звинувачення не могли залишитися без уваги, і попечитель Київського навчального округу дав вказівку директору училищ Подільської губернії Михайлу Вощиніну виїхати в Чорний Острів та особисто провести «формальне слідство».

Чиновник прибув до містечка 12 вересня 1848 року. Перш за все він зустрівся з Лавинським і детально його опитав. Пан Генріх відразу дав задній хід, мовляв, ніколи не бував у загальних квартирах і нікого з прислуги не знає, тому не може вказати на свідків описаних негараздів. Також чоорноострівський дворянин наголосив, що його підговорив написати скаргу викладач німецької мови Брандт, який нещодавно помер.

У свою чергу Кунашевський відразу заперечив всі звинувачення. Він розповів, що Лавинський затаїв образу, бо йому відмовили в наймі загальних квартир училища. Ба більше, Генріх виконував обов’язки економом в графа Пшездецького, але «не пользовался хорошим мнением и был удален из обязанностей без всякого свидетельства», іншими словами – звільнили, бо були незадоволені його роботою. Так звана неблагопристойність прислуги Буцкевич не відповідала дійсності: вагітних серед служанок не було, а одна з них, зокрема, Марія Колтиха виявилася із вродженою патологією – обличчя спотворилося під час пологів. Місцевий лікар згодом підтвердив цю інформацію.

Що стосується інциденту, коли учня застукали в кімнаті з дівкою, то ситуація виявилася неоднозначною. Учень 4-го класу Вікентій Заїнчковський нібито зайшов до Олександри Охись, яка шила в училищі білизну, щоб запропонувати обов’язки покоївки у його матері. Коли вчитель-наглядач Хотовицький зайшов до кімнати, Олександра стояла біля вікна, а Вікентій знаходився біля стіни…

[1] ДАХмО, ф. 67, оп. 1, спр. 69, арк. 4-7.

Ярослав Сумишин