У 15 років на панель – судова справа 1870 року

В архівних матеріалах можна знайти не лише цікаві історичні факти, а й оригінальні обивательські сюжети, які водночас дають нам уявлення про ту чи іншу епоху, характеризують певний часовий відтинок нашого минулого.

7 лютого 1870 року помічник одного із приставів (представник поліції – авт.) губернського міста Кам’янець-Подільського обійшов всі борделі міста. Нічого не подумайте, це була частина його роботи – перевірити документи у персоналу, тобто з’ясувати, чи всі дівчата працевлаштовані на законних підставах.

У салоні Наталі Ярускевич до поліціянта підійшла Марія Жолнер (інший варіант прізвища – Жолнірова – авт.) і поскаржилася, що її насильно віддав у будинок розпусти рідний батько. Ще й з’ясувалося, що вона неповнолітня, мала лише 15 років.

Розпочалося слідство. Марія була родом із с. Велика Побійна Ушицького повіту. Там же мешкав її батько Іван Михайлович. Під час допитів він спочатку навідріз заперечував свою причетність до специфічного працевлаштування доньки. Казав, що не знав, куди віддав Марію: думав, вона залишається працювати в наймах, щоб не вешталася без нагляду (до цього Марія вже працювала у декількох кам’янецьких господарів). Лише після очної ставки з мадам Ярускевич, Іван Жолнер зізнався, що свідомо віддав дочку в бордель. Ба більше, він навіть написав відповідну розписку про добровільний крок зі свого боку.

Крім утримувачки будинку розпусти, провину селянина під присягою підтвердив очевидець, турецький підданий Мозис Хаїмович, який особисто бачив як Іван привіз дочку до будинку Наталі Ярускевич і там її залишив.

Подільська палата карного суду ухвалила рішення 13 липня 1870 року, засудивши Івана Жолнера до двох місяців тюрми за те, що віддав неповнолітню дочку на панель. Також батька позбавили права «совершать надзор над дочерью».

До речі, сама Марія пропала під час слідства, кудись утекла, і її подальша доля невідома.

(ДАХмО: ф. 197, оп. 1, спр. 960)

Я. С.