Як Російська імперія вирішувала питання колаборантів 1812 року

Маловідомим для широкого загалу є факт, що наприкінці французько-російської війни 1812 року, яка в московській історіографії пафосно називається «отечественной», тодішній імператор Олександр І підписав «Всемилостивейший манифест» про помилування мешканців західних регіонів Російської імперії. Йдеться про осіб з «бывших польских областей и округов», котрі співпрацювали з окупаційною французькою владою або безпосередньо брали участь у військовій кампанії на боці наполеонівських військ. Документ побачив світ 12 грудня 1812 року у Вільні.

Річ у тому, що серед «зрадників» і колаборантів було багато заможних шляхтичів, тобто багатих людей, які володіли чималими маєтностями і складали економічний потенціал нещодавно окупованих Росією територій. Самодержавна влада вирішила піти на таку милість, щоб знать повернулася до своїх дідичних маєтків і тим самим сприяла відродженню господарств на благо, звичайно ж, російської економіки.

Губернські правління західного регіону імперії відповідно розтиражували текст «Всемилостивейшего манифеста», розповсюдивши його в державних установах, судах, міських магістратах, ратушах, управліннях поліції тощо.

Крім того, кожне губернське правління, тобто канцелярія начальника губернії, вела відомості про прибуття до країни поміщиків, котрі були відсутні на території Російської імперії під час військової кампанії. У цьому документі записували ім’я і прізвище особи, а також причини та час їхньої відлучки, іншу інформацію.

Вашій увазі такі відомості по Подільській губернії, які можуть становити інтерес як для істориків, так і родознавців. Подивитися і скачати документ можна тут.

(ДАХмО: ф. 227, оп. 1, спр. 739)

Я. С.