Чому в містечку Миколаїв заборонили проведення ярмарків?

В 1853 році у власника Чорноострівського ключа, що на Поділлі, графа Костянтина Пшездецького (більш детально про цю родину читайте в статті «Пшездецькі – одна з найвпливовіших родин Правобережжя») виникла ідея запровадити в містечку Миколаїв, яке входило до його маєтку, недільний ярмарок. Зокрема, 6 листопада з такою ініціативою до Подільського губернського правління звернувся повірений землевласника Войцех Михайлович Заремба. Пшездецькі воліли запровадити ринок з метою продажу в Миколєві різноманітної продукції і худоби для місцевих жителів, а також мешканців сусідніх маєтків. Такі торги планували влаштувати через кожні два тижні, а три рази на рік влаштовувати ярмарки тривалістю у три дні, зокрема, на Святу Трійцю, день Святого Іллі і на Різдво Пресвятої Богородиці.

Згідно з процедурою Подільське губернське правління написало запити до Волинського губернського правління, а також предводителям дворянства Кам’янецького і Летичівського повітів, тобто звернулося за погодженням до сусідів, чи не мають вони заперечень. Ті в свою чергу відписалися, що не бачать перепон стосовно запровадження ярмарків у Миколаєві. Але після цієї, здавалося б, банальної бюрократичної процедури, розпочалися незрозумілі ігри. Зокрема, невдовзі губернське правління повторно запустило процедуру погодження і з незрозумілих причин справу поклали під сукно. Аж в 25 серпня 1856 року проскурівський земський справник повідомив губернське правління, що не має заперечень, оскільки таке починання сприяло б розвитку торгівлі і ремесл. Справник наголосив, що на даний момент овечі кожухи, вироби з шкіри, чоботи та інші вироби везуть навіть у Бердичів, Полтаву, Варшаву та інші віддалені міста. Також фіксується жвава торгівля салом, кабанами, кіньми і рогатою худобою з Царством Польським.

Проте рівно через два роки той же земський справник надав у губернське правління кардинально іншу оцінку, наголосивши, що в Миколаєві крамниць мало, ринкового майдану взагалі нема, водопій на річці Бужок, де стоїть млин і броварня – призначений лише для особистих потреб. Причому давно функціонують аналогічні ринки по-сусідству: в Старокостянтинові, Чорному Острові, Кузьмині, а тому – «допущение в м. Николаеве этих ярмарков не принесет общей пользи!»

Чому справу так довго розглядали і в чому полягала справжня причина відмови у заснуванні ярмарку, невідомо. 17 січня 1859 року Подільське губернське правління ухвалило рішення «ходатайство Зарембы оставить без последствий».

Нібито елементарне питання розглядалося шість років!

На головній світлині граф Костянтин Пшездецький.

(ДАХмО, ф.227, оп. 2, спр. 2071)

Я. С.