Справа Кисілевського як втілення неефективності управлінського апарату

Про судову тяганину і виконавську дисципліну чиновників Російської імперії. Ми частково торкалися цієї теми у матеріалі «Як чиновники Поділля ХІХ ст. порушували дисципліну».

Отже, в 1861 році Подільська палата карного суду розглядала справу мешканця м. Ямполя відставного штабс-капітана Кисілевського, якого в червні 1847 року намагалися пограбувати невідомі євреї, всього 5 осіб. Зловмисники нібито побили його слуг, які перебували в конюшні. За показами свідків підозра впала на єврея Лейзера Мордера, але той мав алібі і в ту ніч перебував удома.

Так ось, оскільки злочинців не встановили, Палата ухвалила рішення «до обнаружения виновных заключения не полагать». Але найголовніше: суд визнав бездіяльність Ямпільської міської поліції, де справа штабс-капітана Кисілевского пролежала «без всякого движения» з 1849 до 1850 року, а потім до 1861 року (!) – в Могилівському міському магістраті. Тобто на 12 років справу поклали під сукно без очевидних на це причин.

У зв’язку з таким недбальством Палата ухвалила рішення поінформувати подільського цивільного губернатора, щоб той вжив відповідних заходів. Чи понесли якесь покарання чиновники – невідомо.

Такі та схожі випадки зустрічаються в архівних документах досить часто, що ставить під сумнів ефективність управлінського апарату царської Росії. Принаймні, виконавська дисципліна чиновників нерідко перебувала не на достатньому рівні.

(ДАХмО, ф.197, оп. 1, спр. 1436)

Я. С.